Душанбе (до 1929 — Дюшамбе, з 1929 до 1961 — Сталінабад), місто, столиця Таджицької РСР. Розташований в Гиссарськой долині, на висоті 750—930 м-коду , по обидві сторони р. Душанбінка (у верхній течії — р. Варзоб). Середня температура січня 1°С, липня 28°С. У 1971 в Д. було 388 тис. жителів (6 тис. в 1926, 83 тис. в 1939, 227 тис. в 1959). У Д. 3 міських району. Вузол залізних і шосейних доріг. Аеропорт.
Побудований за роки Радянської влади на місці кишлаку Дюшамбе, в якому до Жовтневої революції було декілька сотів жителів. У 1922 кишлак був зруйнований басмачами. У 1923 в кишлаку затвердилася Радянська влада. З 1924 — столиця Таджицької АССР (з 1925 — місто), з 1929 — столиця Таджицької РСР. За роки соціалістичного будівництва Д. перетворився на крупний промисловий і культурний центр республіки.
Економіка. За роки Радянській владі побудовані підприємства електроенергетичною, будматеріалів, машинобудівної і металообробної, легкої, харчової промисловості. У 1970 було 90 підприємств. Найважливіші з них: текстильний, шовковий, м'ясоконсервний, цементний комбінати, заводи «Душанбесельмаш», «Таджіктекстільмаш», кабельний, побутових холодильників, авторемонтний, торгівельного машинобудування. Багато підприємств, особливо легкій і харчовій промисловості, працюють на місцевій сировині. Електроенергія поступає від Душанбе-Вахшськой енергетичної системи: Душанбинська ТЕЦ(теплоелектроцентраль) (226 тис. квт ), Головна, Перепадная, Центральна ГЕС(гідроелектростанція) і каскад Варзобських ГЕС(гідроелектростанція). На 1 січня 1971 житловий фонд Д. складав 3440 тис. м 2 загальної (корисною) площі (457 тис. м 2 в 1940).
Д. А. Чумічев.
Архітектура. За роки Радянської влади з кишлаку з глинобитними халупами Д. перетворився на красивий город-сад з прямокутною сіткою вулиць-алей (генеральні плани: 1937, архітектори Н. Ст Баранів, В. А. Гайковіч і др.; 1965, архітектор В. В. Пекарський і ін.), парками і штучним озером. Головна магістраль — проспект Леніна. На ній розташовані основні площі: Привокзальна з же.-д.(железнодорожний) вокзалом (1963, архітектори Л. Н. Травянко і В. Е. Русанов) і пам'ятником В. В. Куйбишеву (1937, скульптори Д. Д. і Н. Д. Стреляєви), площа Айні з будівлею готелю «Душанбе» (1964, архітектор Г. Ю. Айзіковіч і ін.) і пам'ятником С. Айні (бронза, 1956, скульптор Е. А. Татарінова), площа ним. 800-летия Москви з Театром опери і балету ним. С. Айні (1939—46, архітектори Д. Н. Білібін, Ст Д. Голлі, А. А. Юнгер), головна площа — площа Леніна — з Будинком уряду Таджицької РСР (1948—49 архітектори С. Л. Анісимов, М. А. Захаров) і пам'ятник В. І. Леніну (бронза, 1960, скульптори Т. Р. Полякова і А. С. Рабін, архітектори Г. І. Гаврілов і Е. І. Кутирев), площа Путовського з будівлею ЦКК(Центральна контрольна комісія) П Таджикистану (1950, архітектор С. Л. Анісимов), сквером ним. Фрунзе і чайханою «Рохат» (1958—59, архітектори Д. Д. Гендлін і К. Н. Терлецкий). У Д. встановлені пам'ятники: поетові А. Рудаки (бронза, 1964, скульптор Ф. Р. Абдурахманов архітектор М. А. Усейнов), борцям за встановлення Радянської влади в Таджикистані (1966), монумент Перемоги (1970), обидва — скульптор Р. Р. Чередніченко, архітектор Р. Ст Соломінов.
Культурне будівництво. В Д. знаходяться АН(Академія наук) Таджицькою РСР (заснована в 1951) і 18 науково-дослідних інститутів (у тому числі 13 в складі АН(Академія наук)). У 1970/71 навчальному році в 5 вузах — Таджицькому університеті, медичному, політехнічному, педагогічному, з.-х.(сільськогосподарський) інститутах виучувалося 33,8 тис. студентів, в 14 середніх спеціальних учбових закладах — 16,6 тис. учнів, в 12 професійно-технічних училищах — 4,3 тис. учнів, в 97 загальноосвітніх школах — 74,8 тис. вчаться. У 1971 в 116 дошкільних установах виховувалися 24 тис. дітей.
Є (на 1 січня 1971) 88 масових бібліотек (понад 1,2 млн. екземплярів книг і журналів), Державна бібліотека Таджицької РСР ним. Фирдоуси (див. в ст. Бібліотеки союзних республік ), 53 клубних установи, Республіканський об'єднаний музей історіко-краєзнавчий і образотворчих мистецтв ним. Бехзада, Літературний музей ним. С. Айні, Театр опери і балету ним. С. Айні, Російський драматичний театр ним. В. Маяковського, Драматичний театр ним. А. Лахуті, 70 кіноустановок, у тому числі 56 стаціонарних.
В Д. знаходяться книжкові видавництва «Ірфон», «Доніш» і др.; республіканське телеграфне агентство ТАДЖІКТА, телецентр. У 1970 виходило 7 республіканських газет, 11 журналів (див. Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, розділ Друк, радіомовлення, телебачення). Видаються міська газета «Вечірній Душанбе» (з 1968) і 11 багатотиражок.
Охорона здоров'я. До 1971 функціонували 22 лікарняних установи на 5,8 тис. ліжок, у тому числі 0,5 тис. ліжок в стаціонарах при 8 диспансерах (14,4 ліжок на 1000 жителів); у лікувально-профілактичних і санітарно-протиепідемічних установах працювали 2,4 тис. лікарок і 0,6 тис. лікарок — в науково-дослідних і учбових медичних установах (1 лікарка на 165 жителів). Поблизу Д. розташовані курортні місцевості Шаамбари, Явроз, курорт Ходжа-Обі-Гарм .
Літ.: Нарзібеков М., Душанбе — столиця Таджикистану [Душанбе, 1966]; Місто Душанбе до 50-ліття Великої Жовтневої соціалістичної революції. [Статистичний сб.(збірка)], Душанбе 1967.
