Духовий оркестр, оркестр, до складу якого входять духові (дерев'яні і мідні або лише мідні) і ударні музичні інструменти, один з масових виконавських колективів. Як стійке виконавське об'єднання сформувався у ряді країн Європи в 17 ст У Росії з'явився в кінці 17 — початку 18 вв.(століття) (військово-духові оркестри при полицях російської армії). Інструментальний склад Д. о. поступово удосконалювався. Сучасний духовий оркестр має 3 основні різновиди, що є оркестрами змішаного типа: малий (20), середній (30) і великий (42—56 і більш за виконавців). До складу великого Д. о. входять: флейти, гобої (включаючи альтовий), кларнети (включаючи малий, альтовий і бас-кларнет), саксофони (сопрано, альти, тенори, баритони), фаготи (включаючи контрафагот), валторни, труби, тромбони, корнети, альти, тенори, баритони, баси (мідні туби і смичковий контрабас) і ударні інструменти з визначеною і без певної висоти звуку. При виконання концертних творів до складу Д. о. епізодично вводяться арфа, челеста, фортепіано і ін. інструменти.
Сучасні Д. о. ведуть різносторонню концертно-популяризаторську діяльність. У їх репертуарі майже все видатні твори вітчизняної і світової музичної класики. Серед радянських диригентів Д. о. — С. А. Чернецкий, Ст М. Блажевіч, Ф. І. Миколаївський, Ст І. Агапкин.
Літ.: Губарев І., Духовий оркестр, М., 1963; Матвєєв Ст, Російський військовий оркестр, М-код.—Л., 1965; Зудін Н., Склади військових оркестрів і дороги їх удосконалення, М., 1965. Див. також літ.(літературний) при ст. Військова музика .
