Дунаєвський Ісаак Осиповіч [18(30) .1.1900, Лохвіца, нині Полтавської області, — 25.7.1955, Москва], радянський композитор, народний артист РРФСР (1950). Син службовця. Закінчив Харківську консерваторію (1919) по класу скрипки І. Ю. Ахрона; композицією займався у С. С. Богатирева. Працював як композитор і диригент в харківських драматичних театрах. З 1924 жив в Москві, де керував музичною частиною Театру сатири. Д. — один з творців радянської оперети, автор 12 творів в цьому жанрі. Серед його робіт — «Женихи» (пост. 1927), «Золота долина»(пост. 1937), що зберегла образи радянської молоді, і ін. Не відкидаючи традицій неовенськой оперети (І. Кальман, Ф. Легар), Д. прокладав нові дороги, тісно пов'язавши оперету з радянською масовою піснею і народною творчістю. Композитор ввів в свої твори великі ансамблі, розгорнуті фінали, оркестрові епізоди. У опереті «Вольний вітер» (пост. 1947) Д. вперше в цьому жанрі відобразив тему боротьби за мир. Серед кращих оперет Д. також «Син клоуна» (пост. 1950), «Біла акація» (пост. 1955).
найяскравіше виявився талант Д. у музиці до фільмів: «Веселі хлопці» (1934), «Три товариші» (1935), «Воротар» (1936), «Цирк» (1936; Державна премія СРСР, 1941), «Діти капітана Гранту» (1936), «Волга-Волга» (1938; Державна премія СРСР, 1941), «Світла дорога» (1940), «Весна» (1947), «Кубанські козаки» (1950; Державна премія СРСР, 1951) і ін. Композитор став одним з творців радянської музичної кінокомедії, зробивши музику одним з головних компонентів драматургії фільму.
Найважливіший етап в історії радянської пісенної творчості — пісні Д. Оні повні оптимізму, віри в життя, в торжество людини вільної праці. Його «Пісня про Батьківщину» (з фільму «Цирк») стала позивною Центрального радіо. Стиль Д. склався на основі міської пісенної і інструментальної побутової музики, а також тісно пов'язаний з оперетою і джазом. Композитор створив нового типа масової пісні. Це гімни-марші («Марш веселих хлопців», «Пісня про Каховку», «Спортивний марш», «Пісня про веселий вітер», «Марш ентузіастів»), характерною особливістю яких є динаміка пружних ритмів, загальний мажорний колорит. Стилістично близькі до них пісні «дороги-дороги», «Дорожня пісня». Ліричні пісні Д. у ряді випадків родинні жанру ліріко-побутового романсу (пісні з фільмів «Воротар», «Шукачі щастя», «Волга-Волга» і ін.). Пісня «Летите, голуби» в ліричній формі виразила прагнення людей перегородити дорогу загарбницьким війнам. Д. належать гімни-вальси («Вечір вальсу», «Шкільний вальс», «Мовчання», «Не забувай»). Д. — також автор балетів і музики до драматичних спектаклів. Творчість Д. зробило вплив на багато радянських композиторів. Д. — депутат Верховної Ради РРФСР 1-го скликання. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Літ.: Янковський М., І. О. Дунаєвський, Л.—М., 1940; Данільовіч Л., І. О. Дунаєвський, М-код.—Л., 1947; Пен А., І. Дунаєвський, М., 1956; Чернов А., Ісаак Осиповіч Дунаєвський, М., 1961; І. О. Дунаєвський, Сб. ст., М., 1961; Міхєєва Л., І. О. Дунаєвський, Л., 1963.
