Дужки, 1) парний розділовий знак, що складається з двох вертикальних меж: круглих Про, квадратних, або прямих, [ ], фігурних, або парантезов, { } . Уживається для виділення слів, частин пропозиції або пропозицій, що містять додаткові відомості і пояснення до основної частини тексту (незрідка в тій же функції уживаються косі дужки / /, особливо в машинописі). Наприклад, «Великий внесок у розвиток музики внесли учені Середньої Азії [Абу Наср аль-Фарабі (10 ст), Ібн Сина (Авіценна, 10—11 вв.(століття))]». У мовознавстві уживаються квадратні С. [э] для позначення фонетичної транскрипції звуку, косі /б''/ і кутові <б''> для позначення фонеми (уживаються також при скороченні тексту). 2) У математиці — знаки ( ), [ ], { } і т. п., виконання математичних дій, що вживаються для позначення порядку.
