Дудінцев Володимир Дмитрович (р. 29.7.1918, Купянськ Харківської області), російський радянський письменник. У 1940 закінчив Московський юридичний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—1945. Друкується з 1933. У 1946—51 нарисовець «Комсомольської правди». У 1952 опублікував збірку розповідей «У семи багатирів». Роман «Не хлібом єдиним» (1956), що малює радянського винахідника в зіткненні з бюрократами і пристосованцями, був підданий критиці у пресі за деяке згущування похмурих фарб. Виступає також як літературний критик і перекладач з мов народів СРСР.
Соч.: Повести і розповіді, М., 1959; Новорічна казка, [М.], 1965; Не хлібом єдиним, М., 1968.
Літ.: Еремін Д., Чим жива людина?, «Жовтень», 1956 № 12; Димшиц А., Правда життя і фарби художника, в його кн.: У великому поході, М., 1962.
