Дублінський страйк, найбільший страйк робітників Дубліна в серпні 1913 — січні 1914; вища точка страйкового руху у Великобританії і Ірландії, що розвернувся під впливом Революції 1905—07 в Росії. Першими (26 серпня) застрайкували дублінські трамвайники (у відповідь на звільнення членів Союзу транспортних і некваліфікованих робітників). До них прилучилися докери, залізничники, робочі ін. підприємств, батраки. У листопаді страйк фактично прийняла загальний характер. В ході страйку була створена озброєна пролетарська організація — Ірландська цивільна армія. Позиція лідерів Британського конгресу тред-юніонів, що позбавили страйки фінансової підтримки, привела до припинення Д. с. Проте, опасаючись нового вибуху страйкової боротьби, підприємці вимушені були відмовитися від спроб заборонити робітникам бути членами профспілок. Д. с. показала організованість і силу ірландського пролетаріату; вона сприяла загостренню політичної кризи у Великобританії і посиленню національно-визвольної боротьби в Ірландії.
Літ.: Ленін Ст І., Класова війна в Дубліні, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 23; його ж, Тиждень опісля після побоїща в Дубліні, там же; Черняк Е. Б., Дублінський страйк 1913, в сб.(збірка): Уч. записки по новій і новітній історії, ст 3, М., 1957.
