Друмев Васил [1841 (по ін. даним, 1838), Галасливий, — 10.7.1901, Тирново], болгарський письменник, громадський діяч. Закінчив Одеську семінарію і Київську духовну академію (1869). У юності був близький до болгарських революціонерів. У 1869—73 один із засновників Болгарського літературного суспільства в Браїле (Румунія). Поборник зближення Болгарії з Росією. З 1884 Д. — тирновський митрополит Климент. Відомий як автор повістей «Нещасне сімейство» (1860, русявий.(російський) пер.(переведення) 1880), «Учень і добродійники» (1864) і історичної драми «Іванко — вбивця Асеня I» (1872), в якій на основі подій 12 ст ставить проблеми владолюбства і боргу, особистих і державних інтересів.
Соч.: С'чиненія, т. 1—2, С., 1967—68; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Нещасне сімейство, в кн.: Болгарські повісті і розповіді, т. 1, М., 1953.
Літ.: Дінеков П., Ст Друмев, в кн.: Історія на б'лгарськата література, т. 2, С., 1966.
