Друськин Михайло Семенович [р. 1(14) .1.1905, Київ], радянський музикознавець і педагог, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1962), доктора мистецтвознавства (1946). Закінчив Інститут історії мистецтв в Ленінграді як музикознавець в Би. Ст Асафьева, Ленінградську консерваторію як піаніст у О. До. Калантарової. У 1925—35 концертував. З 1935 викладає історію музики в Ленінградській консерваторії (з 1947 професор). Дослідження Д. охоплюють широкий круг проблем: питання зарубіжної класичної спадщини, історії революційної пісні, сучасної музичної творчості, фортепіанного мистецтва і виконання, проблеми оперної драматургії.
Соч.: Ганс Ейслер і робочий музичний рух в Германії, М., 1934; Нариси по історії танцювальної музики, Л., 1936; Питання музичної драматургії опери, Л., 1952; Російська революційна пісня, М., 1954; Брамс, 2 видавництва, М., 1970; Музика клавіру Іспанії, Англії, Нідерландів, Франції, Італії, Німеччини XVI—XVIII вв.(століття), Л., 1960; Історія і сучасність. Статті про музику, Л., 1960; Вагнер, 2 видавництва, М., 1963; Історія зарубіжної музики другої половини 19 ст, 2 видавництва, М., 1967.
