Друкуючий пристрій
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Друкуючий пристрій

Друкуючий пристрій в обчислювальній техніці, що входить до складу ЕОМ(електронна обчислювальна машина) або функціонує самостійний пристрій, за допомогою якого результати обробки інформації наносяться на папір або її замінник (носій запису) в доступній для зорового сприйняття буквеній, цифровій або графічній формі (див. Алфавітно-цифрове друкуючий пристрій, Графічний пристрій ). Найширше застосовують П. в., у яких відбиток символу (знаку) механічно наноситься на папір натисненням (ударом) опуклої літери через фарбувальну стрічку (у деяких конструкціях П. в. не літера притискається до паперу, а папір спеціальним гладким «молоточком» притискається через фарбувальну стрічку до опуклої поверхні нерухомої літери). Менш поширені П. в. з електрографічним (див. Електрофотографія ) і магнітографічним (див. Магнітографія ) друком, фотооптичні, струминні та інші. П. в. підрозділяють на аркушевих, в яких інформація записується на окремі листи паперу, і рулонні — із записом інформації на рулонну паперову стрічку, згодом фальцуємую і що розрізає на окремі листи. По характеру переміщення носія запису розрізняють П. в. з безперервною подачею, в яких друкарські знаки наносяться на рухомий носій, і П. в. з переривистою подачею, в яких у момент друку носій запису нерухомий.

  Основним елементом механічного П. в. є друкуючий механізм, до складу якого входять друкуючий орган — літерний важіль, сферична голівка або колесо з опуклими літерами (див. мал. ) — і система приводу. Для того, щоб зробити відтиск знаку, П. в. автоматично перетворить код даного знаку, що поступив від ЕОМ(електронна обчислювальна машина), в електричний сигнал, який або приводить в рух відповідний літерний важіль, або повертає сферичну друкуючу голівку потрібним знаком до паперу, або встановлює цифрове колесо (циліндр) в положення, при якому необхідна літера виявляється проти молоточка. Механічні П. в. працюють відносно повільно, швидкість їх роботи визначається інерційністю рухливих елементів і залежно від конструкції досягає 20 знаків в сік для знакопечатающих і 200—300 рядків в мін для строкопечатающих П. в. Для зменшення маси рухливих елементів в деяких П. в., званих матричними або растровими, друкарський знак утворюють у вигляді сукупності крапок, що віддруковуються незалежно керованими дротяними пуансонами.

  В немеханічних П. в. зображення друкованих знаків формується автоматично або на екрані електроннопроменевої трубки, або за допомогою оптичних або інших спеціальних засобів і переноситься на папір оптичним або електричним способом. Отримане таким чином зображення закріплюють пропалюванням паперу (іскровий друк) або хімічним плі термічним способом з використанням фото- або термочутливого паперу, або, нарешті, нанесенням фарбувального порошку, що осідає на електрично заряджених ділянках паперу і закріплюваного термічним або хімічним способом. Залежно від конструктивних і технологічних особливостей таких П. в. швидкість друку складає від 100 до 3000 знаків в сік .

  Літ.: Савета Н. Н., Пристрій введення і виведення інформації універсальних електронних цифрових обчислювальних машин, М., 1971; Алферов А. Ст, Різник І. С., Шорін Ст Р., Оргатехника, М., 1973.

  М. Р. Гаазе-Рапопорт.

Печатающне механізми: а — важіль; би і в — безричажниє; 1 — літерний важіль; 2 — фарбувальна стрічка; 3 — папір (носій запису); 4 — бумагоопорний валик; 5 — сферична друкуюча голівка; 6 — молоточок; 7 — цифрове (буквене) колесо.