Друкарський літопис, спільноруське літописне зведення, складене в кінці 20-х рр. 16 ст в Троїце-Сергиевом монастирі особами з оточення митрополита Данила. У основі Т. л. лежали: літопис, близька Лаврентьевськой, з ростовськими доповненнями; скорочене московське зведення 1479; ростовське зведення архієпископа Тихона; троїце-сергиевський літописне зведення з місцевими записами і ін. джерела. Багато вістей Т. л. є унікальними. У 1558 Т. л. була продовжена в тому ж Троїце-Сергиевом монастирі матеріалами Никоновськой літопису і повістями про узяття Казані. У 1784 і 1853 Т. л. видавалася московською Синодною друкарнею, в бібліотеці якої вона зберігалася.
Літ.: Повне собр. російських літописів, т. 24, П., 1921; Шахматов А. А., Огляд російських літописних зведень XIV — XVI вв.(століття), М.— Л., 1938; Насонов А. Н., Історія російського літописання XI— почала XVIII вв.(століття), М., 1969.
