Дорош Юхим Якович [р. 12(25) .12.1908, Елізаветград, нині Кіровоград], російський радянський письменник. Член КПРС з 1945. За освітою художник. Друкується з 1930. Передвоєнні розповіді Д. присвячені переважно темі Громадянської війни. У 2-ій половині 50-х рр. сільська тема стає головною в його творчості. У 1954 він починає свій «Сільський щоденник» (1956—70); художнє дослідження одного району письменник веде з року в рік сільське життя показує в її суперечності, малює господарів нового, соціалістичного життя, її будівельників (Іван Федосєєвіч), засуджує шаблонність в керівництві сільським господарством, гаряче підтримує народну ініціативу. Одночасно Д. пише на теми мистецтва, староруської культури: «Ростовський кремль» (1967), «Роздуми в Загорське» (1967), «Образи Росії» (1969). Нагороджений орденом «Знак Шани».
Соч.: Розповіді, М., 1954; Сільський щоденник. Чотири пори року, М., 1963; Дощ навпіл з сонцем, М., 1965; Живе дерево мистецтва, М., 1967; Іван Федосєєвіч вирушає на пенсію, М., 1971.
Літ.: Атаров Н., Майстерність розповідача, «Жовтень», 1955 № 6; Винограду І., Про сучасного героя, «Новий світ», 1961 № 9; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 1, Л., 1959.
