Допш (Dopsch) Альфонс (14.6.1868, Лобозіц, нині Ловосице, Чехія, — 1.9.1953, Відень), австрійський історик, що займався головним чином аграрною історією західноєвропейського середньовіччя. Професор Віденського університету в 1900—37. З точки зору Д., історія не знає якісних стрибків, революційних переворотів, історичний процес позбавлений закономірно-прогресивного характеру, все історично відомі господарські форми зустрічаються на всіх етапах історії. Д. ототожнював суспільні стосунки в пізній Римській імперії і в ранньому середньовіччі, змальовував німецькі племена, що завоювали римські провінції, охоронцями римської цивілізації і державності. Модернізуючи історію, Д. намагався спростувати уявлення про натуральний характер економіки раннього середньовіччя і довести існування «вотчинного капіталізму», проявом якого, на його думку, була організація вотчинного господарства з метою здобуття прибуло. Будучи крупним знавцем історичних джерел, Д., проте, тенденційність підбирав і інтерпретував їх. Погляди Д., одного з провідних представників так званого «критичного напряму» в буржуазній історіографії, з'явилися яскравим вираженням кризи теоретіко-методологічніх основ буржуазної медієвістіки, зробили великий вплив на реакційну буржуазну історіографію.
Соч.: Die Wirtschaftsentwicklung der Karolingerzeit vornehmlich in Deutschland, Bd 1—2, 3 Aufl., Weimar, 1962; Wirtschaftliche und soziale Grundlagen der europäischen Kulturentwicklung aus der Zeit von Cäsar bis auf Karl den Großen, 2 Aufl., Bd 1—2, W., 1923—24; Naturalwirtschaft und Geldwirtschaft in der Weltgeschichte, W., 1930, Herrschaft und Bauer in der deutschen Kaisеrzeit, Jena, 1939.
Літ.: Грацианський Н. П., З соціально-економічної історії західноєвропейського середньовіччя. Сб. ст., М., 1960; Данілов А. І., До критики допшианськой концепції раннесредневекової вотчини, в сб.(збірка): Середні століття, ст 9., М., 1957.
