Донецький політехнічний інститут, один з найбільших вузів Донбасу, готує інженерів для вугільної, металургійної, електротехнічної, хімічної і ін. галузей промисловості. Веде свій початок від заснованого в 1921 гірського технікуму, перетвореного в 1926 в Гірський інститут ним. Артема, з 1935 — Донецький індустріальний, з 1960 — Д. п. і.
В 1971 у складі інституту факультети: гірський геолого-маркшейдерський, гірничо-електромеханічний, механічний, металургійний, химіко-технологічній, електротехнічний, інженерно-економічний, а також заочний і два вечірніх; філії в Горловці і Красноармейське, загальнотехнічні факультети в Торезе і Єнакієво; 70 кафедр, 4 научно-ісследовательських лабораторії, обчислювальний центр, телецентр, музей; у бібліотеці близько 1 млн. тт. У 1971/72 навчальному році в інституті виучувалися близько 22 тис. студентів, працювало понад 1 тис. викладачів, у тому числі 25 професорів і докторів наук, понад 300 доцентів і кандидатів наук. З інститутом пов'язана діяльність видних учених А. Н. Дінника, Л. Д. Шевякова, Д. Н. Оглобліна. Д. п. і. має право приймати до захисту докторські і кандидатські дисертації. Видає (з 1964) міжгалузеву збірку «Розробка родовищ корисних копалини». За роки існування Д. п. і. випустив понад 33 тис. фахівців. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1941).
