Довічний вміст , в СРСР цивільно-правовий договір, через який особа, непрацездатна за віком або за станом здоров'я (відчужувач), передає житловий будинок (частина його), а також ін. майно у власність набувальника, який на сплату за майно зобов'язався довічно надавати непрацездатному матеріальне забезпечення в натурі (житло, живлення, відхід і іншу необхідну допомогу). Договір П. с. регулюється ГК(Цивільний кодекс) союзних республік (наприклад, ГК(Цивільний кодекс) РРФСР, ст. 253, 254; ГК(Цивільний кодекс) УРСР, ст. 425, 429). Полягає лише між громадянами і оформляється по правилах купівлі-продажу житлового будинку. В період дії договору о П. с. набувальник не може відчужувати будинок і ін. майно. Право на розірвання договору виникає в особи, прийнятої на П. с., якщо набувальник порушує свої обов'язки по П. с., і у ряді ін. випадків. При розірванні договору будинок і все майно повертаються колишньому власникові.
Питання про долю договору П. с. в разі смерті набувальника законодавством союзних республік вирішується по-різному: наприклад, в РРФСР договір припиняється, в УРСР — обов'язки за договором переходять до осіб, що отримали в порядку спадкоємства житловий будинок.
