Добржанськая Любов Іванівна (р. 24.12.1908, Київ), російська радянська актриса, народна артистка СРСР (1965). У 1924 закінчила театральну студію при Київському російському драматичному театрі і вступила в трупу цього театру. З 1934 працює в Центральному театрі Радянської Армії. Кращі ролі: Катаріна («Приборкання норовистої» Шекспіра), Шур Азарова («Давним-давно» Гладкова), Олена Стільяно («Моя сім'я» Де Філіппо), Емілія Марті («Засіб Макропулоса» Чапека), Василуце («Каса марі» Друце), місіс Уоррен («Професія місіс Уоррен» Шоу). Творчість Д. відрізняється гострою характерністю, різноманітністю фарб, витонченістю, яскравим темпераментом, Д. особливо удаються ролі неабияких, волелюбних жінок. Їй близький і гротеск, вона з великим успіхом створила образ навіженої, дурної, самовдоволеної ханжі-самодурки Кареліной («Майстриня варити кашу» Чернишевського). У 1964 зіграла роль Толгонай в спектаклі Московського драматичного театру ним. К. С. Станіславського «Материнське поле» по Ч. Айтматову. Державна премія СРСР (1950). Нагороджена орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.
