Дмитро Маркова Федорович [народився 23.10(5.11) .1913, сіло Преслав, нині Приморського району Запорізької області], радянський літературознавець, славіст, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1966). Закінчив філологічний факультет Харківського університету (1936). Директор інституту слов'янознавства і балканістіки АН(Академія наук) СРСР (з 1969). Як славіст виступив в кінці 40-х років. Докторська дисертація — «Дороги розвитку болгарської поезії в першій чверті XX століття» (1954, окреме видання 1959). Основні роботи присвячені болгарській літературі («Болгарська література наших днів», 1969; «З історії болгарської літератури», 1973, та інші) і вивченню закономірностей літературного процесу 20 століть у західних і південних слов'ян («Генезис соціалістичного реалізму», 1970, Дімітровськая премія 1972, та інші). Ряд робіт М. перекладений на болгарський, німецький, словацький і інші мови. Іноземний член Болгарської АН(Академія наук) (1968). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і болгарським орденом Кирила і Мелодія 1-ої міри.
Літ.: Ломідзе Р., Осягаючи суть нового, «Питання літератури», 1971 № 6; Кольовськи Ст, Коштовний навчена праця за сьвременната б'лгарська література, «Плам'к», 1969 №24; Durisin D., Socialistycký realizmus ako problém literárnej histórie, «Slovenské pohl’ady», 1971 № 2; Olschowsky H., Richter L., Д. Ф. Марков. Генезис соціалістичного реалізму. [Рец.], «Zeitschrift für Slawistik», 1972 Bd 17, H. 2.
