Дияконів Петро Іванович [2(14) .6.1855, Орел, — 21.12.1908(3.1.1909), Москва], російський хірург. У 1879 закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію. До 1883 працював в земській лікарні, в 1884—86 міська санітарна лікарка в Москві. З 1893 завідувач кафедрою оперативної хірургії і топографічної анатомії Московського університету, потім професор (перший професор із земських лікарок). З 1901 професор госпітальної хірургічної клініки Московського університету. Займався проблемами онкології, хірургічного лікування жовчнокам'яної хвороби, питаннями ранніх рухів і раннього вставання хворих, знеболення при хірургічних операціях. Один з піонерів асептики і пластичної хірургії в Росії. Запропонував ряд нових оперативних прийомів; винахідник і раціоналізатор хірургічного інструментарію. Створив крупну хірургічну школу. Спільно з Н. Ст Ськліфосовським в 1891—95 заснував і редагував журнал «Хірургічний літопис». У 1897 за допомогою А. П. Чехова почав видання журналу «Хірургія», редактором якого залишався до кінця життя. Активний учасник Піроговських з'їздів російських лікарок, один з організаторів з'їздів російських хірургів. За ініціативою Д. Хирургичеськоє суспільство 21 березня 1906 прийняла постанова, що виражає протест проти страти, катувань, тортур і кривавих репресій царського уряду.
Соч.: Оперативна хірургія шиї, в кн.: Лекції оперативної хірургії, ст 2, М., 1901 (совм. з ін.); Операція в області хребта, в кн.: Лекції оперативної хірургії, ст 4, М., 1905; Загальна оперативна хірургія, СП(Збори постанов) Би, 1903.
Літ.: 3аблудовський П. Е., Історія вітчизняної медицини, ч. 1, М., 1960; Шахбазян Е. С., П. І. Дияконів, М., 1951.
