Дискант
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Дискант

Дискант (позднелат. discantus, від латів.(латинський) dis... — приставка, що означає розділення, розчленовування, і cantus — спів), 1) високий дитячий голос. 2) З 15 ст позначення найвищої партії в хоровому вигадуванні. Виконувалася до 18 ст тенорамі-фальцетістамі і співцями-кастратами, що замінювали дитячі голоси. У 19—20 вв.(століття) термін «Д.» рівнозначний терміну сопрано . 3) Форма середньовічного багатоголосся, що виникла близько 12 ст у Франції. У ній до григоріанського наспіву приєднувався вищий голос, развертивавшийся в протилежному русі. Він називався Д., звідки отримала найменування і вся форма (див. Поліфонія ). 4) У донських козачих піснях, в піснях східних областей України і Білорусії підголосок над основним голосом, що виконується в імпровізаційній манері у вигляді прикраси. Називається також підведенням.

загрузка...