Дигай Микола Олександрович [11.11.1908, с. Покровськоє, нині Некліновського району Ростовської області, — 6.3.1963, Москва], радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1929. Народився в сім'ї селянина. У 1927—29 казаняр на Таганрозькому металургійному заводі. У 1935 закінчив Військово-інженерну академію. У 1935—36 працював на будівництві Нижньотагільського металургійного комбінату, в 1937 був вибраний головою Виконкому Нижньотагільської міськради. З 1938 начальник тресту «Уралтяжстрой», з 1939 начальник Головного Будівельного управління Уралу «Главуралстрой», член колегії Наркомстроя СРСР. З січня 1946 заступник міністра, з червня 1947 міністр будівництва військових і військово-морських підприємств СРСР; у 1950—53 міністр будівництва підприємств машинобудування СРСР, в 1954—57 міністр будівництва СРСР. У 1958—59 перший заступник голови Держплану РРФСР. У 1959—61 голова Комісії Президії Ради Міністрів СРСР з питань капітальних вкладень, міністр СРСР, потім перший заступник міністра транспортного будівництва СРСР. У вересні 1961 був вибраний головою Виконкому Московської міської ради. З 1952 кандидат в члени ЦК, з 1961 член ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 4—6-го скликань. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями. Похований в Москві біля Кремлівської стіни.
