Дзержінськая (дівоче прізвище — Мушкат) Софья Сигизмундівна [22.11(4.12) .1882, Варшава, — 27.2.1968, Москва], діяч революційного руху в Польщі і Росії. Дружина Ф. Е. Дзержінського. Член Комуністичної партії з 1905. Народилася в сім'ї чиновника. Вчилася у Варшавській консерваторії. Партійну роботу вела в різних містах Польщі. У 1908 делегат 6-го з'їзду Соціал-демократії Королівства Польського і Литви (СДКП і Л). Працювала в Головному правлінні СДКП і Л. Неодноразово піддавалася репресіям. У 1912 бігла із заслання за кордон. Була секретарем Бюро закордонних секцій СДКП і Л в Кракові. Після Жовтневої революції 1917 працювала секретарем емігрантських кас в Швейцарії; у 1918 в Радянському представництві в Берне. У 1919 повернулася до Радянської Росії; працювала в Наркомпросе, в Польському бюро при ЦК РКП(б), в Комуністичному університеті національних меншин Заходу. З 1924 відповідальний секретар Польського бюро агитпропотдела ЦК РКП(б). З 1929 науковий співробітник і відповідальний редактор в інституті Маркса — Енгельса — Леніна. З 1937 працювала в апараті Виконкому Комінтерну. З 1946 на пенсії. Нагороджена 3 орденами Леніна і 2 ін. орденами.
Соч.: Lata wielkich bojów. Wspomnienia, [Warsz.], 1969.
