Джонсон (Jonson) Бенджамин або Бен (11.6.1573, Лондон, — 6.8.1637, там же), англійський драматург, поет, теоретик драми. Вчився у Вестмінстерській школі. Його перша комедія — «Обставини змінилися» (1597, видавництво 1609). Спільно з Марстоном і Чапменом Д. написав комедію «Ей, на схід» (1605), що містила політичні натяки, за що автори піддалися арешту. У 1616 Д. видав зібрання своїх творів. Оспорюючи в прологах п'єс творчі принципи сучасників, у тому числі свого друга В. Шекспіра, Д. вимагав побутової правдоподібності в сюжеті, однолінійного зображення характерів. Згідно своєї «теорії юморов», в комедіях «Усяк в своїй вдачі» (1598) і «Усяк не в своїй вдачі» (1599) тлумачить «юмори» як індивідуальні «дивацтва», а в комедіях вдач — «Вольпоне, або Ліса» (1605), «Епісин, або Мовчазна жінка» (1609), «Алхімік» (1610) і «ярмарок (1614) Варфоломєєвськая» — як соціально-типові пороки аристократія і буржуазії. У трагедіях «Падіння Сіяна» (1603) і «Заговор Катіліни» (1611) втілені принципи класицизму. Д. написав також близько 30 «масок» — п'єс-алегорій на міфологічні сюжети для придворних спектаклів.
Соч.: Works, v. 1—11, Oxf., 1925—52; The complete plays, v. 1—2, L. — N. Y., 1929—34; Ben Jonson''s literary criticism, Lincoln [1970]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Драматичні проїзв.(твір), т. 1—2, М. — Л., 1931—33; П'єси, Л. — М., 1960.
Літ.: Варшер С. А., Англійський театр часів Шекспіра, М. — П., 1920; Аксенов І., Єлизавета, М., 1938; Історія англійської літератури, т. 1, ст 2, М. — Л., 1945; Історія західноєвропейського театру, т. 1, М., 1956; Ромм А. С., Бен Джонсон. 1573—1637, Л. — М., 1958; Bentley G. Е., Shakespeare and Jonson. Their reputations in the seventeenth century compared, v. 1—2, Chi., [1945]; Chute М., Ben Jonson of Westminster, N. Y., 1953; Tannenbaum S. A., Ben Jonson. A concise bibliography, N. Y., 1938.
