Джонсон Джеймс Уелдон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Джонсон Джеймс Уелдон

Джонсон (Johnson) Джеймс Уелдон (17.6.1871, Джексонвілл, — 26.6.1938, Нью-Йорк), негритянський письменник, історик культури, громадський діяч США. Був вчителем, адвокатом, професором літератури в університеті Фіск і в Нью-йоркському університеті, консулом США у Венесуелі і Нікарагуа. Один з організаторів «Національної асоціації сприяння розвитку кольорового населення». Автор пісень і оперет (спільно з братом-композитором), збірка віршів «50 років» (1917), романа «Автобіографія колишнього кольорового» (1912), книг по історії негритянської культури («Чорний Манхеттен», 1930). Укладач антологій негритянської поезії і фольклору. У 20-х рр. виступав як теоретик так званого негритянського ренесансу, закликаючи негрів до створення художніх цінностей, незалежних від раси і держави.

  Соч.: The book of American Negro poetry, N. Y., 1922; The book of American Negro spirituals, N. Y., 1925; Along this way, N. Y., 1933; Saint Peter relates an incident. Selected poems, N. Y., 1935.

  Літ.: Веккер М. І., Прогресивна негритянська література США, Л., 1957.