Джефферсон Томас
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Джефферсон Томас

Джефферсон (Jefferson) Томас (13.4.1743, Албемарл, — 4.7.1826, Монтіселло), американський державний і суспільний діяч. Відбувався з боку матері з сім'ї багатих землевласників Віргінії. Здобув різносторонню освіту. У 1769—74 депутат Віргінських законодавчих зборів. Один з ініціаторів створення у Віргінії за прикладом ін. колоній революційного органу — Кореспондентського комітету. У 1775 вибраний депутатом Континентального конгресу, що прийняв рішення про відділення північноамериканських колоній від Англії. Д. — автор проекту Декларації незалежності (див. Декларація незалежності 1776 ), прийнятої конгресом в період Війни за незалежність в Північній Америці 1775—83. Проголошені декларацією права Д. мав намір розповсюдити і на негрів-рабів, але цьому чинили опір рабовласники. Д. активно брав участь в демократизації суспільного устрою Віргінії. У 1776—79, будучи членом палати представників, займався таким, що передивляється законодавства: були скасовані феодальні порядки в землеволодінні — майорат, напівфеодальна рента, заборона продажу земельних ділянок. Д. був автором «Статуту про релігійну свободу», доклав немало зусиль до його прийняття, що зробило вплив на конституції ін. штатів і узаконення конституцією США відділення церкви від держави. У 1784 Д. запропонував конгресу провести націоналізацію земель Заходу і заборонити рабство у всіх знов приєднуваних до США штатах, останнє, проте, було прийнято лише відносно північного Заходу. У 1779—81 Д. — губернатор Віргінії. У 1785—89 посланець США в Парижі. У 1790—93 державний секретар США в першому уряді Дж. Вашингтона . Д. вітав Велику французьку революцію. Він вважав за доцільне для США займати позицію неучасті у військових зіткненнях в Європі.

  Д. був видатним представником лівого революційного крила просвіти 18 ст Виражаючи інтереси фермерства і дрібної буржуазії, він критикував американську революцію за незавершеність, вказував на необхідність демократичного дозволу аграрного питання, відміни рабства, надання всьому народові політичних прав. Конституцію 1787 вважав недостатньо демократичною що потребує доповнення «біллем про права». Д. вів тривалу полеміку з лідером партії федералістів А. Гамільтоном, що представляв інтереси крупної буржуазії північного Сходу. Д. розглядав приватну власність як «природне право» людини і бачив в ній основу гармонії інтересів суспільства. Знаходячись під впливом ідей фізіократов, перебільшував роль сільського господарства, вважаючи його головною сферою творення суспільного багатства. Надалі визнав необхідність розвитку американської промисловості і виступав за строгу рівновагу між сільським господарством, промисловістю, торгівлею, банками. Був прибічником демократичного дозволу аграрного питання. Незгода Д. з політикою уряду Вашингтона змусило його піти у відставку. Д. став на чолі опозиційної партії республіканців. Його демократичні гасла знаходили підтримку народу. У 1796 Д. був вибраний віце-президентом, в 1801—09 президент США. На посту президента Д. проводив помірну політику компромісу між різними шарами суспільства. У президентство Д. були скасовані реакційні закони, прийняті урядом його попередника, — Дж. Адамса, скорочені армія і флот, державний апарат. В області зовнішньої політики президентство Д. ознаменувалося придбанням у Франції Луїзіани (1803) і встановленням дипломатичних стосунків з Росією (1808—09). У 1807 Д. ввів ембарго, заборонивши експорт всіх товарів із США, вважаючи, що цей захід поставить в скрутне положення Великобританію, а також Францію, що захоплювали американські торгівельні судна. Проте ембарго ударило перш за все по економіці самих США (було скасовано в 1809). Після відходу з поста президента Д. відійшов від політичної діяльності. Прогресивні сили США використовують кращі традиції Д. у боротьбі за мир і демократію.

  Соч.: Papers, ed. J. P. Boyd v. 1—17, Princeton, 1950—65; The writings of Тh. Jefferson, v. 1—20, Wash., 1903—04.

  Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 16, с. 17; Фостер В., Нарис політичної історії Америки, пер.(переведення) з англ.(англійський), 2 видавництва, М., 1955; Ефімов А. Ст, Нариси історії США, 2 видавництва, М., 1958; Нариси нової і новітньої історії США, т. 1, М., 1960; Захарова М. Н., Про генезис ідей Т. Джефферсона, «Питання історії», 1948 №3; Альтер Л. Би., Буржуазна політична економія США, М., 1971, с. 64—70; Паррінгтон Ст, Основний перебіг американської думки, пер.(переведення) з англ.(англійський), т. 1—2, М., 1962; Kimball М., Jefferson, [series 1—3], N. Y., [1943—50]; Cunningham N. E., Jeffersonian republicans..., Oxf., 1958; Peterson М. D., The Jefferson image in the American mind, N. Y., 1960; Malone D., Jefferson and his time, v. 1—3, Boston, 1948—62.

  А. А. Фурсенко.

Т. Джефферсон.