Джеззар-орючи, Джаззар, Ахмед-орючи (близько 1720 — квітень 1804, Акка), правитель Палестини і значної частини Сирії в 1775—1804. Родом боснієць. Кар'єру почав в 1756 як мамлюка в Єгипті; за жорстокість, проявлену при придушенні повстання бедуїнів, отримав прізвисько «м'ясник» (арабське «джаззар»). У 1775 призначений вали (правителем) Сайди. У 1790 став пашею дамаску. Фактично був повновладним правителем майже всієї Сирії і Палестини, лише що формально визнавав владу турецького султана. Створив власну армію. Ввів систему торгівельних і з.-х.(сільськогосподарський) монополій. Жорстоко пригнічував народні повстання. Війська Д. витримали облогу Акки французькими військами Бонапарта (21 березня — 20 травня 1799).
Залишив опис Єгипту («Нізам-наме-і Міср»), що є важливим джерелом по історії Єгипту в 18 ст
