Джеймс (James) Генрі (15.4.1843, Нью-Йорк, — 28.2.1916, Лондон), американський письменник. У романі «Родрік Хадсон» (1876) Д. малює загибель таланту скульптора, не понятого в буржуазному суспільстві; нездійсненим надіям люблячих жінок, обдурених хижими ділками, присвячені романи «Вашингтон-сквер» (1881, русявий.(російський) пер.(переведення) 1881) і «Жіночий портрет» (1881). Чужий реалізму роман «Американець» (1877, русявий.(російський) пер.(переведення) 1880), герой якого, мільйонер Ньюмен, представлений як втілена безкорисливість. У романі «Бостон» (1886) висміяний демократичні традиції американських реформаторів і утопістів; у «Княгине Казамассима» (1886) карикатурно змальований революційний рух в Європі; у романі «Трагічна муза» (1890) Д. протиставляє мистецтво суспільного життя. У романах «Священне джерело» (1901), «Посли» (1903), «Золота чаша» (1904) Д. культивує витончений психологізм. Краще в пізньому творчості Д. — розповіді і повести про трагічну долю художника в світі власників («Папери Асперна», «Смерть лева», «Узор килима» і ін.).
Соч.: The complete tales, v. 1—12, L., 1962—64; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Дезі Міллер, в сб.(збірка): Американська новела, т. 1, М., 1958.
Літ.: Edgar P., Henry James man and author, N. Y., 1964; Henry James. Ed. by T. Tanner [L., 1968] (бібл. с. 341—43); Powers L. Н., Н. James, N. Y.- [а. о.], 1970.
