Джанашиа Симон Миколайович [5(18) .11.1900, с. Макванеті, нині Махарадзевського району Грузинської РСР, — 15.11.1947, Тбілісі], радянський історик, академік АН(Академія наук) Грузинською РСР (1941), академік АН(Академія наук) СРСР (1943). Член КПРС з 1940. У 1922 закінчив Тбіліський університет. У 1936—41 директор Інституту мови, історії і матеріальної культури Грузинської філії АН(Академія наук) СРСР, з 1941 віце-президент АН(Академія наук) Грузинською РСР і директор її Інституту історії. Досліджував питання походження грузинських племен і їх генетичні зв'язки з народами Кавказу і Древнього Сходу, питання походження грузинської держави («Походження суспільних класів і держави серед грузинських племен», 1932), а також історичній географії Грузії. На основі аналізу всіляких джерел Д. затверджував наявність етнічної спорідненості грузинських племен з древніми народами Передньої Азії і ін. народами Кавказу («Тубал — Табал, Тібарен, Ібер», 1937, «Прадавній національний переказ про первинне розселення грузинських племен в світлі історії Близького Сходу», 1940). Великий вклад вніс до вивчення виникнення і розвитку феодальних стосунків в Грузії («Феодальна революція в Грузії», 1935, «Грузія на дорогах раннього феодалізування», 1937, і ін.). Автор робіт по археології Грузії. У 1940—47 керував Мцхетськой археологічною експедицією, роботи якої далечіні коштовний матеріал для історії Грузії і всього Кавказу. Д. належать дослідження по джерелознавству, а також по грузинському, сванському, абхазькому, адигейському і ін. мовам. Брав участь в написанні і редагуванні першого підручника з історії Грузії. Державна премія СРСР (1942, 1947). Нагороджений 2 орденами Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.
Літ.: Шанідзе А. Р., Бердзенішвілі Н. А., Читаючи Р. С., Пам'яті акад.(академік) С. Н. Джанашиа, «Вісник Академії наук», 1948 № 12.
