Дефлектор (від латів.(латинський) deflecto — відхилюю, відвожу), 1) витяжний пристрій, що встановлюється на кінці зовнішньої частини труби (шахти) найчастіше для відсмоктування забрудненого повітря з різних приміщень, а також же.-д.(железнодорожний) вагонів. Інколи Д. служать для подачі повітря в приміщення, наприклад на судах. Дія Д. засновано на використанні енергії потоку повітря, що обдуває його (вітру). Виконується Д. переважно з аркушевого металу (стали), рідше з бетону, азбестоцементу і ін. матеріалів. Д. необхідно встановлювати так, щоб він обдувався вітром при будь-яких його напрямах; гирло труби має бути захищене від атмосферних опадів. Найбільш поширені Д. Центрального аерогідродинамічного інституту — ЦАГИ ( мал. ) і «Шанар-етуаль». 2) Прилад для виміру і усунення девіації магнітних компасів.
