Детонація моторних палив
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Детонація моторних палив

Детонація моторних палив, спостерігається в поршневих двигунах внутрішнього згорання з іскровим запаленням і виникає в результаті освіти і накопичення в паливному заряді органічних перекисів, що є первинними продуктами окислення вуглеводневого палива. Якщо при цьому досягається деяка критична концентрація перекисів в суміші, то відбувається детонація що характеризується незвично високою швидкістю поширення полум'я і виникненням ударних хвиль. При нормальній роботі двигуна полум'я поширюється із швидкістю 10—20 м/сек , тоді як при детонації — із швидкістю 1500—2500 м/сек . Д. м. т. виявляється в металевих «стуках», димному вихлопі, вібрації і перегріві двигуна і веде до пригорання кілець, прогорання поршнів і клапанів, руйнування підшипників, втрати потужності двигуна.

  Виникнення і інтенсивність Д. м. т. залежать від режиму роботи і особливостей конструкції двигуна і хімічного складу палива. Пальні, що містять багато нерозгалужених парафінових вуглеводнів, детонують легше, ніж розгалужені парафінові і ароматичні вуглеводні, що містять, стійкі до детонації (див. Високооктанові палива ). Детонаційна стійкість окремих компонентів палив залежить від складу паливно-повітряної суміші (бідні або багаті суміші).

  Детонаційну стійкість бензинів для бідних сумішей характеризують октановим числом, для багатих сумішей — сортністю бензинів . Стійкість бензинів до детонації підвищується при вживанні антидетонаторів, наприклад тетраетилсвинця.

  Літ.: Аксенов А. Ф., Авіаційні палива, змащувальні матеріали і спеціальні рідини, М., 1965; Тек До. До., Рагозін Н. А., Технічний словник-довідник по паливу і маслам, 3 видавництва, М., 1963.

  Ст Ст Щекин.