Ден Зігфрід Вільгельм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ден Зігфрід Вільгельм

Ден (Dehn) Зігфрід Вільгельм (25.2.1799, Альтона, — 12.4.1858, Берлін), німецький теоретик музики і педагог. Здобув юридичну і музичну освіту в Лейпцігу. У 1837 випустив збори багатоголосих вокальних композицій 16—17 вв.(століття) (12 зошитів). З 1842 керував музичним відділенням Королівської бібліотеки в Берліні, перетворивши його на крупне нотохраніліще. Значна робота Д. — підручник по гармонії (1840), що розвиває теоретичні принципи трактату по гармонії Ш. Кателя, а також курсу контрапункту і фуги Л. Керубіні і методику Б. Клейна. У 1859 вийшов підручник Д. по контрапункту, канону і фузі, підготовлений до видання його учнем Би. Шольцем. Д. — видатний педагог, серед його учнів: М. І. Глінка, А. Р. і Н. Р. Рубінштейни, П. Корнеліус і ін.

  Соч.: Theoretisch-praktische Harmonielehre mit angefügten Generalbassbeispielen, 2 Aufl, B., 1860; Lehre vom Contrapunkt dem Canon und der Fuge, 2 Aufl, B., 1883.

  Літ.: Асафьев Би. (Ігор Глебов), Глінка, М., 1947, с. 288—92.