Делькассе (Delcassé) Теофіль (1. 3.1852, Памье, — 22.2.1923, Ніцца), франц.(французький) державний діяч, дипломат. У 1889 був вибраний в палату депутатів, де висувався завдяки своїм виступам по зовнішньополітичних питаннях. З 30 травня 1894 по 13 січня 1895 міністр колоній, активно сприяв розширенню франц.(французький) колоніальній експансії в Африці. З 1898 по 1905 міністр закордонних справ. Майстер таємної дипломатії Д., захищаючи інтереси франц.(французький) імперіалізму, прагнув забезпечити можливість розширення франц.(французький) колоніальній імперії (зокрема, захват Марокко), не втрачаючи з вигляду перспективи неминучого, на його думку, зіткнення з Німеччиною. У цих цілях Д. прагнув укріпити русявий для франко. союз, розширити політичні зв'язки Франції з Великобританією і частково з Італією. Д. активно сприяв укладенню англо-французького договору 1904, а також угод 1900 і 1902 з Італією тих, що фактично відривали Італію від Потрійного союзу. Під час першої марокканської кризи 1905 (див. Марокканські кризи ) Д. — прибічник жорсткого курсу по відношенню до Німеччини — вимушений був в червні 1905 піти у відставку. З 1911 до початку 1913 Д. був морським міністром, але продовжував робити вплив на зовнішню політику Франції і в 1912 підписав русявий.(російський)-франц. морську конвенцію. У 1913 в цілях зміцнення русявий для франко. союзу був направлений послом до Петербургу. З початку 1-ої світової війни Д. був призначений міністром закордонних справ, проте із-за розбіжностей з членами англ.(англійський) уряду по загальних питаннях ведення війни в жовтні 1915 пішов у відставку і надалі активної політичної ролі не грав.
