Дельвіг Антон Антонович [6(17) .8.1798, Москва, — 14(26) .1.1831, Петербург], російський поет, барон. Закінчив в 1817 Царськосельський ліцей, де зближувався з А. С. Пушкіним. Почав друкувати вірші ще будучи ліцеїстом. У 1818 вибраний в Вольне суспільство любителів словесності, наук і витівок . У поезії виступив оригінальним продовжувачем класичної традиції (К. Н. Батюшкова і ін.). Основні жанри його лірики — наслідування старогрецьким поетам (ідилії) і вірші в дусі русявий.(російський) народних пісень. Захоплення античністю було зв'язане для Д. з романтичними пошуками гармонійної простоти і природності відчуття. Не дивлячись на свою камерність, лірика Д. зіграла видну роль в розвитку поетичних форм і метричної техніки (Д. одним з перших в русявий.(російський) поезії розробив форму сонета). Пушкін писав, що в його віршах «...заметно незвичайне відчуття гармонії і тієї класичної стрункості, якій ніколи він не змінював» (Полн. собр. соч.(вигадування), т. 7, 1958, с. 316). З 1825 Д. видавав альманах «Північні квіти» (1825—31), з 1830 (спільно з Пушкіним) «Літературну газету» (1830—1831). Обидва видання об'єднували поетів пушкінського круга і захищали їх позиції в літературній боротьбі 20-х рр. Деякі пісні Д. покладені на музику: «Соловей» (музика А. А. Алябйова), «Не осінній дрібний дощик» (музика М. І. Глінки).
Соч.: Полн. собр. віршів. Вступ. ст. Би. Томашевського, 2 видавництва, Л., 1959; Вірші, М. — Л., 1963.
Літ.: Верховський Ю. Н., Барон Дельвіг. Матеріали біографічні і літературні, П., 1922; Розанців І. Н., Поети двадцятих років XIX ст, М., 1925; Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик, М. — Л., 1962.
