Делос, Ділос (Delos), острів в морі Егейськом. Прадавні поселення датуються 3-м-коду тисячоліттям до н.е.(наша ера) Був крупним релігійним центром Древньої Греції; на схилі гори Кинф знаходився знаменитий храм Аполлона, який був центром Делосськой амфіктіонії (згідно з відданнями, Д. — місце народження богів Аполлона і Артеміди). У 478/477—454/453 до н.е.(наша ера) Д. став центром Делосського союзу (або Першого афінського морського союзу). На Д. зберігалася союзна казна і відбувалися збори членів союзу. У 4 — початку 1 вв.(століття) до н.е.(наша ера) Д. грав важливу роль в міжнародній торгівлі (центр работоргівлі, протягом дня тут продавалося і купувалося до 10 тис. рабів); у 2 ст до н.е.(наша ера) основний пункт торгівельних і фінансових операцій римських купців на Сході. В кінці 2 ст до н.е.(наша ера) на Д. мали місце повстання рабів. У зв'язку зі встановленням нових торгівельних доріг в 1 ст до н.е.(наша ера) він втратив своє значення. У 88 до н. з. місто на Д. був зруйнований понтійським царем Мітрідатом VI (т.к. поддержівал Рим у війні Мітрідата проти римлян); у 69 — остаточно зруйнований піратами. На місці Д. впродовж багатьох століть добували камінь. Що проводилися з 1877 регулярних розкопок на Д. виявили велику кількість написів і пам'ятників архітектура і мистецтва. Від древнього Д. збереглися: святилище Аполлона з храмом Аполлона (2-я чверть 5—4 вв.(століття) до н.е.(наша ера)), портиками наксосцев (7 ст до н.е.(наша ера)), Биків (близько 315 до н.е.(наша ера)), Рогів (середина 3 ст до н.е.(наша ера)), Пилипа V Македонського (близько 200 до н.е.(наша ера)) і священною ділянкою Артеміди; житловий «Будинок на горбі»; агора посейдоніастов (4-я чверть 2 ст до н.е.(наша ера)); «Тераса Левів» (7 ст до н.е.(наша ера)); так звана базіліка (близько 210 до н.е.(наша ера)); агора італійців (кінець 2 ст до н.е.(наша ера)); агора римських купців; житлові будинки 3 — почала 1 вв.(століття) до н.е.(наша ера) (з мозаїками і розписами); театр (3 ст до н.е.(наша ера)); залишки торгівельних споруд і молів (2 ст до н.е.(наша ера)); на схилі гори Кинф — святилище сирійських і єгипетських богів (2 ст до н.е.(наша ера)), храм Гери (кінець 6 — почало 5 вв.(століття) до н.е.(наша ера)), грот еллінізму Аполлона (?); на вершині гори — залишки храму зевса Кинфіоса і Афіни Кинфії (3 ст до н.е.(наша ера)).
Літ.: Ленцман Я. А., Ринок рабів на Делосе, «Вісник древньої історії», 1950 № 1; Inscriptions de Délos, v. 1—3, P., 1937—1950; Champdor A., Délos, l''île d''apollon, P.[1960]; Bruneau Ph. et Ducat J., Guide de Délos, P., 1965.
