Деледда (Deledda) Грация (27.9.1871, Нуоро, Сардінія, — 15.8.1936, Рим), італійська письменниця. Належала до веристської школи (див. Веризм ). Головна тема її багаточисельних романів і повістей — життя сардінських селян і батраків, в якому панує доля, що набуває форми непереборної пристрасті; від неї рятує лише релігія («Еліас Портолу», 1903). Прозу Д. відрізняють тонкий психологізм, ліричні описи сардінської природи. Нобелівська премія (1926).
Соч.: Romanzi e novelle, v. 1—4. Mil., 1955 — 59; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Самота, М., 1912; Попіл, М., 1915; Сумуючі душі, М., 1918; Сардінські розповіді, П., 1919; [Новели], у кн.: Італійські новели. 1860 — 1914, [вступ. ст. Би. Р. Рєїзова], М. — Л., 1960; Сопілка в лісі. Розповіді, [ст. І. Володіной], М., 1967.
Літ.: Storia della letteratura italiana, v.8, Mil., 1968.
