Декодуючий пристрій в обчислювальній техніці, вузол обчислювальної машини, в якому вхідна кодова комбінація перетвориться в сигнал на одному з його виходів. Найбільш поширені двійкові Д. в. для дешифрування код операцій, ознак команд, адрес і т.д. (див. Дешифратор ). У ЦВМ(цифрова обчислювальна машина) Д. в. виконано т. о., що під час вступу на його вхід числа, що є багаторозрядним двійковим кодом, на відповідному виході з'являється сигнал «1», а на останніх виходах сигнал «0». Двійкові Д. в. будуються на основі логічних схем збігу. Розрізняють матричні, пірамідальні і ступінчасті структури Д. в. У матричних Д. у використовують многовходовиє схеми збігу, в пірамідальних — на два входи, в ступінчастих — певну сукупність многовходових і двухвходових схем збігу. Д. в. виконуються на діодах транзисторах, магнітних елементах, а також на основі їх комбінацій. Поширені Д. в., побудовані на діодних схемах збіги.
Літ.: Гольденберг Л. М., Теорія і розрахунок імпульсних пристроїв на напівпровідникових приладах, М., 1969.
