Декомпрессионниє захворювання
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Декомпрессионниє захворювання

Декомпрессионниє захворювання (від де... і лат.(латинський) compressio — стискування, здавлення), хворобливі стани, що виникають у людини при швидкій зміні тиску довкілля. При надмірно швидкому переході з середовища з вищим тиском в середу з нижчим (декомпресії) розчинений в тканинах азот звільняється, утворюючи бульбашки газу (у тканинах людини в середньому міститься близько 1 л розчиненого азоту). Д. з., як правило, виникають на висоті 8 тис. м-коду і більш (наприклад, в льотних екіпажів при тривалих польотах), а також у водолазів і кесонників (кесонна хвороба) при зануреннях на значні глибини. Інтенсивність Д. з. залежить від індивідуальних особливостей організму, міри зміни тиску і тривалості перебування на висоті або глибині.

  Кесонна хвороба виникає при декомпресії після перебування робітника в кесоні або водолаза під водою. Основні порушення, що виникають в цих умовах (підвищений тиск), обумовлені поглинанням тканинами значної кількості азоту. Так, при нормальному атмосферному тиску в 100 мл крові міститься 1 мл (1,2 см 3 ) азоту, а при тиску 0,3 Мн/м 2 (3 атм ) — 3 мл (3 см 3 ). При декомпресії відбувається перехід азоту з розчиненого стану в газоподібний, причому можливе утворення газових емболів.

  Прояви Д. з. (м'язово-суглобові і загрудинні болі, шкірне свербіння, «висотний» кашель, вегетативно-судинні і мозкові порушення або поразки периферичних нервів) залежать від кількості і локалізації газових бульбашок. Найбільш виражені вегетативні порушення — блідість, потовиділення, нудота, блювота, запаморочення, втрата свідомості. «Висотні» болі — результат механічної дії газових бульбашок на нервові закінчення або ішемії (місцеве знекровлення), викликаної бульбашками, що утворюються усередині кровоносних судин. Фізичне навантаження, охолоджування, порушення кровообігу підсилюють болі. Найбільш ефективне лікування Д. з. і кесонній хворобі — рекомпресія в «лікувальному шлюзі» (рекомпрессионной камері), тобто поступове переведення людини з середовища з підвищеним тиском в середу з нормальним. Профілактика: тривала адаптація до гіпоксії, вживання деяких фармакологічних речовин, вдихання спеціальних газових сумішей. Попереднє вдихання чистого кисню різко знижує появу декомпрессионних розладів і інтенсивність болів.

  Літ.: Якобсон М. І., Кесонна хвороба, М., 1950; Армстронг Р., Авіаційна медицина, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1954.

  Н. А. Агаджанян.