Деканське плоскогір'я
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Деканське плоскогір'я

Деканське плоскогір'я, Декан (від санськр.(санскритський) дакшина — південь), плоскогір'я, що займає внутренню частину півострова Індостан, між pp. Нарбада на С. і Кавері на Ю. Площадь близько 1 млн. км 2 . Поверхня підведена по краях і нахилена до Ст, велика частина річок пересікає Д. п. із З. на Ст і впадає в Бенгальську затоку. Рельєф плоскогір'я визначається широким поширенням поверхонь вирівнювання мезозойського і неогенового для палеогену віків (на висоті 1000—1500 м-коду , 600—900 м-код і 300—500 м-код ) з латеритною корою потужністю до 100 м-код , над якими підносяться острівні гори висотою 1000—2000 м-коду і куполоподібні горби. Для північно-західної частини Д. п. характерний столово-ступінчастий структурно-денудационний рельєф. Долини річок в центральній частині широкі, на околицях Д. п. — крутоськлонниє, вузькі. У геологічному відношенні Д. п. — частина Індійської платформи, складеною переважно архейськимі і протерозойськимі гнейсамі, кристалічними сланцями і кварцитами, часто пронизаними гранітними інтрузіями. На З.-З.(північний захід) — базальтові покриви (траппи) верхньокрейдяного і еоценового віку потужністю до 1500—1800 м-код , що займають площу близько 520 тис. км 2 . Родовища руд заліза, міді, марганцю, вольфраму золота, а також кам'яного вугілля.

  Клімат Д. п. субекваторіальний мусонний. Основні сезони: прохолодний сухий (листопад — лютий), жаркий сухий (березень — квітень), жаркий дощовий (травень — жовтень). Річна кількість опадів в центральній частині 500 — 700 мм , на навітряних схилах — 2500—3000 мм . Максимум їх доводиться на літо. Середня температура травня (найтеплішого місяця) 29—32 °С, січня 21—24 °С. Реки Нарбада, Маханаді Годаварі, Крішна, Кавері і ін. мають мусонний режим. Несудоходні. Переважаючі типи грунтів — червоні латеритні, червоно-бурі, на траппах — чорні тропічні грунти (регури). Зональні типи ландшафтів: на навітряних схилах — мусонні листопадні ліси, в центральній частині — сухі савани і рідколісся, на З., у дощовій тіні Зап. Гат, — запустинені савани. Корінні ліси збереглися на 10—15% територій, головним чином на схилах гір і горбів, і полягають переважно з тика, сала, залізного дерева, бамбука. Розорано близько 60% території Є більше 150 тис. водосховищ («танків») для зрошування і водопостачання. Основні з.-х.(сільськогосподарський) культури: просяні, боби, олійні, бавовник. Остання територія — сильно підбурені пасовища, у тому числі у вторинних редколесьях, чагарниках і джунглях.

  Літ.: Зарубіжна Азія. фізична географія, М., 1956; Рябчиків А. М., Природа Індії М., 1950.

  А. М. Рябчиків. Л. І. Куракова.