Дворянський банк, Банк для дворянства, державний орган кредитування поміщиків, перший банк в Росії. Діяв в 1754—86. Існував на казенні засоби. Операції Д. би. зводилися до видачі позик поміщикам з 6% річних. Розмір позики визначався кількістю кріпосних «душ». З 1770 банк став приймати вклади, плативши 5% річних. У 1786 реорганізований в Державний позиковий банк. У 1885 заснований Державний дворянський земельний банк який разом з Селянським банком був провідником реакційної аграрної політики царського уряду. Позики поміщикам з Д. би. видавалися на самих пільгових умовах під заставу землі. Після Революції 1905—07 посилився процес переходу земель від дворянства до сільської буржуазії. Видача нових позик з Д. би. поміщикам сповільнилася. До 1914 залишок довгострокових позик, т. с. борг поміщиків Д. би., досяг 894 млн. крб., що дорівнювало залишку позик під заставу з.-х.(сільськогосподарський) маєтків, поміщицьких і непоміщицьких, у всіх 10 акціонерних земельних банків, разом узятих. Після Великої Жовтневої революції в листопаді 1917 Державний дворянський земельний банк був ліквідований.
Літ.: Боровий С. Я., Кредит і банки Росії (середина XVII ст — 1861 р.), М., 1958, гл.(глав) 4.
