Двадцять третій з'їзд КПРС, відбувся в Москві 29 березня — 8 квітня 1966. Було присутньо 4619 делегатів з вирішальним голосом і 323 делегати з дорадчим голосом, що представляли 11 673 676 член партії і 797 403 кандидати в член партії. Склад делегатів з'їзду (з правом вирішального голосу): по роду занять — 1141 робітник, 554 колгоспники, робочих радгоспів, бригадирів; за освітою — 55,5% делегатів мали вище, 24% незавершене вище і середнє освіта; за віком — до 30 років 8%, від 31 до 40 років 32,2%, від 41 до 50 років 34,3%, від 51 до 60 років 21,7% і понад 60 років 3,8%; за партійним стажем — 18 делегатів вступили в партію до Великої Жовтневої соціалістичної революції, 4,8% делегатів в 1917—30,15,5% в 1931—40, 24,7% в 1941—45,24,2% в 1946—55, 30,4% в 1956 і в подальші роки. На з'їзд вибрано делегатами 1154 жінки (23,3% всіх делегатів). Серед делегатів з'їзду 111 Героїв Радянського Союзу і 459 Героїв Соціалістичної Праці. На з'їзді були присутні делегації 86 зарубіжних комуністичних і робочих, а також національно-демократичних і лівих соціалістичних партій.
Порядок дня: Звітна доповідь ЦК КПРС (доповідач Л. І. Брежнев); Звітна доповідь Центральної ревізійної комісії КПРС (доповідач Н. А. Муравьева); Директиви 23-го з'їзду КПРС по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1966—70 (доповідач А. Н. Косигин); Вибори центральних органів партії. У доповіді ЦК КПРС було підкреслено, що діяльність КПРС в звітний період здійснювалася на основі лінії, визначеної 20—22-м-кодом з'їздами партії, і була направлена на виконання Програми КПРС, на створення матеріально-технічної бази комунізму, підвищення матеріального рівня життя радянського народу, розвиток науки і культури в СРСР, на подальше вдосконалення соціалістичних суспільних стосунків, комуністичне виховання трудящих. Підвищилася політична і організаторська роль партії в радянському суспільстві, затвердилися ленінські принципи партійного життя, ще більш окріпнув зв'язок партії з народом.
В доповіді ЦК КПРС і в резолюції по доповіді було відмічено, що хід розвитку світової історії підтвердило виведення КПРС і інших комуністичний партій про те, що в сучасну епоху головний напрям історичного розвитку визначають світова соціалістична система, сили, що борються проти імперіалізму за соціалістичне перевлаштування суспільства. В той же час було вказано на серйозне загострення міжнародного положення, що відбувалося, пов'язане з посиленням підривних дій імперіалістичних сил.
Було прийняте спеціальна «Заява 23-го з'їзду КПРС з приводу агресії США у В'єтнамі» із засудженням агресії США проти братського в'єтнамського народу і закликом до комуністів всього світу, до всіх прибічників прогресу і демократії об'єднати свої дії проти агресії імперіалістів США у В'єтнамі.
З'їзд доручив ЦК КПРС і далі розвивати і укріплювати ідейно-політичні зв'язки з комуністичними і робочими партіями всіх країн соціалізму на принципах марксизму-ленінізму, всемірно сприяти згуртованості соціалістичної співдружності, розширювати і укріплювати революційну солідарність радянського народу з робочим класом, з масами трудящих всіх країн активно підтримувати народи, що борються проти колоніального гніту і неоколоніалізму, сприяти зміцненню антиімперіалістичного фронту народів всіх континентів. З'їзд підкреслив, що ідейно-політичного об'єднання комуністичних рядів передбачає непримиренну боротьбу марксистів-ленінців проти правого і лівого ревізіонізму.
Аналізуючи внутрішнє положення СРСР, з'їзд відзначив, що радянський народ завершив виконання семирічного плану розвитку народного господарства СРСР на 1959—65. Нові досягнення в розвитку економіки, науки, техніка і культури зробили СРСР ще могутнішим в економічному, політичному і у військовому стосунках. Підвищився добробут народу. Продовжувався процес зміцнення і розширення соціалістичної демократії в різних сферах суспільного життя. Ще більш зміцнилися політичні основи соціалістичних буд — союз робочого класу і колгоспного селянства, дружба народів країни, ідейно-політична єдність всіх трудящих, їх згуртованість довкола Комуністичної партії.
Відзначаючи великі успіхи, досягнуті в розвитку народного господарства СРСР, з'їзд вказав і на недовиконання семирічного плану за деякими показниками, на відставання з.-х.(сільськогосподарський) виробництва, що негативно позначилося на темпах зростання легкої і харчової промисловості. Причинами цих негативних фактів з'явилися недоліки в управлінні народним господарством, недооцінка економічних методів керівництва, господарського розрахунку, неповне використання матеріальних і моральних стимул-реакцій, деякі прорахунки в планеруванні, суб'єктивістський підхід до вирішення ряду економічних проблем.
23-й з'їзд КПРС повністю схвалив вирішення Жовтневого (1964) і подальших пленумів ЦК КПРС, що розкрили причини недоліків в розвитку економіки і виробили достовірно науковий підхід до керівництва народним господарством. З'їзд зобов'язав партійні, радянські і господарські організації послідовно проводити принципи економічної політики, що передбачають поєднання централізованого галузевого управління з розширенням прав союзних республік, посилення ролі економічних методів в керівництві господарством, корінне поліпшення планерування, розширення господарської самостійності і ініціативи підприємств, підвищення їх матеріальної зацікавленості в результатах своїй діяльності. В той же час було вказано на необхідність посилення уваги до моральних стимул-реакцій виробництва, до зміцнення трудової дисципліни, вихованню відношення до праці як до патріотичного боргу.
З'їзд відзначив, що строге дотримання ленінських норм партійного життя і принципів колективності керівництва, науковий підхід і діловитість в керівництві комуністичним будівництвом, в проведенні внутрішньої і зовнішньої політики Радянського держави, що затвердилися в стилі роботи ЦК партії, повинні і надалі лежати в основі всієї його діяльності. З'їзд схвалив виправлення помилок, пов'язаних з суб'єктивістським підходом до вирішення важливих економічних і політичних проблем, з невиправданими перебудовами партійного, радянського і господарського апарату.
Особливу увагу з'їзд звернув на посилення ідейно-політичної роботи партії. «З'їзд, — говориться в резолюції, — звертає увагу партійних організацій на те, що ідеологічна робота партії ведеться в умовах гострої класової боротьби двох протилежних соціально-політичних систем на світовій арені. Інтереси соціалізму і комунізму вимагають підвищення революційної пильності комуністів, всіх радянських людей, викриття ідеологічних диверсій імперіалізму проти Радянського Союзу і інших соціалістичних країн» (XXIII з'їзд КПРС. Стенографічний звіт, т. 2, 1966, с. 317).
З'їзд затвердив Директиви по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1966—70. «Головне економічне завдання п'ятирічки партія бачить в тому, щоб на основі всемірного використання досягнень науки і техніки, індустріального розвитку всього суспільного виробництва, підвищення його ефективності і продуктивності праці забезпечити подальше значне зростання промисловості, високі стійкі темпи розвитку сільського господарства і завдяки цьому добитися істотного підйому рівня життя народу, повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб всіх радянських людей» (там же, с. 325).
З'їзд прийняв постанову про часткові зміни в Статуті КПРС. Було встановлено, що молодь до 23 років вступає в партію лише через ВЛКСМ; що рекомендують в партію повинні мати партійний стаж не менше 5 років. У Статуті зафіксовано, що в період між з'їздами партії ЦК КПРС по мірі необхідності може скликати Всесоюзну партійну конференцію. Вирішенням з'їзду Президія ЦК КПРС перетворена в Політбюро ЦК КПРС; встановлено, що ЦК КПРС обирає Генерального секретаря ЦК КПРС. З'їзд вибрав ЦК КПРС у складі 195 членів і 165 кандидатів в члени ЦК і Центральна ревізійна комісія у складі 79 чіл.
Літ.: XXIII з'їзд КПРС. Стенографічний звіт, т. 1—2, М., 1966.
