Двадцять четвертий з'їзд КПРС, відбувся 30 березня — 9 квітня 1971 в Москві. На з'їзд було вибрано 4740 делегатів з правом вирішального і 223 — дорадчого голосу. З'їзд представляв 14 455 321 комуніста (у тому числі 13 810 089 членів партії і 645 232 кандидатів в члени партії).
Склад делегатів з'їзду: по роду занять —1195 робітників промисловості, будівництва і транспорту, 870 працівників сільського господарства (у т. ч. 2 / 3 — рядові колгоспники і робітники радгоспів, ланкові, бригадири, завідувачки фермами), 370 керівників промислових підприємств і будівництв, виробничих об'єднань і фірм, 82 директори радгоспів, 148 голів колгоспів, 1205 партійних працівників (в т.ч. 300 секретарів обкомів, крайкомов, ЦК КП союзних республік, понад 700 секретарів окружкомів, міськкомів і райкомів партії), 556 сов.(радянський), 126 профспілкових і комсомольських працівників; 120 працівників культури і народної освіти, письменників, композиторів, художників, артистів; за віком — до 30 років 5,1%, від 31 до 35 років 12,8%, від 36 до 40 років 13,9%, від 41 до 50—41,6%, від 51 до 60—20,7%, понад 60—5,9% ; за освітою — з вищою освітою близько 58% делегатів, з незавершеним вищим і середнім — близько 27% ; 1586 інженерів, економістів і техніків, 555 агрономів і зоотехніків, 483 педагоги, лікарки і юрист; за партійним стажем — 9 делегатів, що вступили в партію до Жовтневої революції, 21 — з листопада 1917 по 1921, 638 — з 1922 по 1940, 967 — з 1941 по 1945, 1240 — з 1946 по 1955, 1675 — з 1956 по 1965, 431 — з 1966 по 1970. Серед делегатів з'їзду були 1204 жінки (24,3%); 1284 депутати Верховної Ради СРСР, Верховних Рад союзних і автономних республік; 96 академіків і член-кореспондентів АН(Академія наук) СРСР, галузевих АН(Академія наук) і АН(Академія наук) союзних республік. 98% делегатів з'їзду нагороджені орденами і медалями СРСР, 89 Героїв Радянського Союзу, 549 Героїв Соціалістичної Праці; 182 лауреати Ленінської і Державної премій. На з'їзді були присутні делегації 101 комуністичних, національно-демократичних і лівих соціалістичних партій.
Порядок дня: Звітна доповідь ЦК КПРС (доповідач Л. І. Брежнев); Звітна доповідь Центральної ревізійної комісії КПРС (доповідач Р. Ф. Сизов); Директиви 24-го з'їзду КПРС по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1971—75 (доповідач А. Н. Косигин); Вибори центральних органів партії.
З'їзд цілком і повністю схвалив політичну лінію і практичну діяльність ЦК КПРС, пропозиції і виводи, зроблені в звітній доповіді ЦК КПРС, ухвалив резолюцію по звітній доповіді ЦК КПРС; затвердив Директиви 24-го з'їзду КПРС по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1971—75.
В звітній доповіді ЦК КПРС відмічено, що партія послідовно проводила курс на зміцнення світової соціалістичної системи, поглиблення співпраці соціалістичних держав, об'єднання міжнародного комуністичного руху на марксистсько-ленінській основі. СРСР допомагав народам Індокитая в їх боротьбі з американською агресією, допомагав арабським державам протистояти агресії Ізраїлю, разом з іншими соціалістичними країнами подав підтримку трудящим Чехословакії в захисті завоювань соціалізму від внутрішньої і зовнішньої контрреволюції. У звітній доповіді розкриті особливості сучасного імперіалізму, прагнучого пристосуватися до нової обстановки в світі, використовувати науково-технічну революцію для зміцнення своїх позицій. Поглиблення загальної кризи капіталізму підсилює його агресивність і реакційність. Показано зростання міжнародного робочого руху, національно-визвольної боротьби, яка привела до серйозним соціальним зрушенням і вступу ряду молодих держав на некапіталістичну дорогу розвитку. У звітній доповіді говориться, що ЦК КПРС і Радянський уряд робили все, «...чтоби добитися нормалізації стосунків з Китайською Народною Республікою» (XXIV з'їзд КПРС. Стенографічний звіт, т. 1, 1971, с. 34). Спроби нинішнього керівництва КПК зіштовхнути КПРС на несумісну з ленінізмом ідейно-політичну позицію, його вимогу відмовитися від лінії 20-го з'їзду і Програми партії зустріли рішучу відсіч з боку КПРС. З'їзд відзначив, що успіх боротьби за соціальний прогрес залежить від згуртованості всіх антиімперіалістичних сил і перш за все їх авангарду — світового комуністичного руху.
Головна мета зовнішньої політики СРСР як і раніше полягає в тому, щоб забезпечити разом з ін. соціалістичними країнами сприятливі міжнародні умови для побудови соціалізму і комунізму. З'їзд особливо підкреслив, що «...нине різко посилилася роль такої сфери класової боротьби між соціалізмом і капіталізмом, як економічне і науково-технічне змагання двох світових систем» (там же, с. 63).
З'їзд відзначив, що в процесі комуністичного будівництва, в умовах розгортання науково-технічної революції, глибоких зрушень в економіці і характері праці відбуваються важливі зміни в соціальній структурі сов.(радянський) суспільства. Виросли ряди робочого класу; підвищуються професійна підготовка і майстерність робітників і селян, їх утворена і культура; збільшується чисельність інтелігенції, особливо науково-технічної. Значні успіхи досягнуті у вирішенні проблеми зближення умов праці і рівня життя в місті і селі. На цій основі сталося подальше зміцнення союзу робочого класу і колгоспного селянства. «В процесі соціалістичного будівництва склалася нова історична спільність людей — радянський народ» (там же, т. 2, 1971, с. 232).
В звітній доповіді ЦК КПРС підкреслюється, що в СРСР побудовано розвинене соціалістичне суспільство, своєрідність якого полягає, як вказувало Ст І. Ленін, в «...переходе від соціалізму, що остаточно переміг і зміцнився, до повного комунізму» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 27, с. 253). В області соціальної політики визначена лінія на подальше зміцнення єдності сов.(радянський) суспільства, зближення класів і соціальних груп, всіх націй і народностей, неухильний розвиток соціалістичної демократії, усе більш активне залучення мас до вирішення суспільних і державних справ, підвищення комуністичної свідомості трудящих.
Велика робота партії по вдосконаленню керівництва народним господарством забезпечила успішне виконання Директив 23-го з'їзду КПРС. Виросло економічне і військове могутність Сов. держави. За 8-у п'ятирічку сукупний суспільний продукт збільшився на 42%, національний дохід на 41%, промислове виробництво на 50%. Вступило в буд близько 1900 крупних промислових підприємств. Продуктивність праці зросла на 37%. За один 1970 промисловій продукції було випущено приблизно в 2 рази більше, ніж за всі довоєнні п'ятирічки (1929—40), разом узяті. Середньорічний об'єм продукції сільського господарства виріс на 21%. У 1970 отримано понад 186 млн. т зерна (найвищий збір за всю історію країни). Реальні доходи на душу населення зросли на 33%, роздрібний зворот на 48% . Побудовано 11 млн. 350 тис. квартир. Це означає, що в країні як би заново зведено більше 50 крупних міст з мільйонним населенням кожен.
В Директивах по п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1971—75 визначено, що «Головне завдання п'ятирічки полягає в тому, щоб забезпечити значний підйом матеріального і культурного рівня життя народу на основі високих темпів розвитку соціалістичного виробництва, підвищення його ефективності, науково-технічного прогресу і прискорення зростання продуктивності праці» (XXIV з'їзд КПРС. Стенографічний звіт, т. 2, 1971, с. 16, див.(дивися) також с. 227). Директиви передбачають збереження високих темпів зростання народного господарства. Вирішальна роль в розвитку всього суспільного виробництва відводиться підвищенню його ефективності, повнішому використанню всіх резервів.
Поставлена завдання насичення ринку промисловими товарами народного вжитку при стабільному рівні державних роздрібних цін. Передбачаються необхідні зміни структури промислового виробництва, забезпечення вищих темпів розвитку виробництва предметів вжитку і галузей, сприяючих прискоренню технічного прогресу. З'їзд схвалив широку комплексну програму розвитку сільського господарства, його всесторонню інтенсифікацію, зміцнення матеріальної і технічної бази; поглиблення спеціалізації і посилення концентрації з.-х.(сільськогосподарський) виробництва, поліпшення системи виробничо-технічного обслуговування колгоспів і радгоспів, розвиток міжколгоспних і державно-колгоспних виробничих об'єднань. Поставлено завдання організації виробництва з.-х.(сільськогосподарський) продукції на промисловій основі.
В області внутрішньої політики партії в резолюції з'їзду міститься принципова вказівка: «Курс Комуністичної партії на підвищення добробуту народу визначатиме не лише головне завдання дев'ятої п'ятирічки, але і загальну орієнтацію господарського розвитку країни на тривалу перспективу. Збільшений економічний потенціал, потреби розвитку народного господарства роблять можливим і необхідним глибший поворот економіки до вирішенню багатообразних завдань, пов'язаних з підвищенням добробуту народу» (там же, с. 228).
З'їзд поставив завдання органічно з'єднати досягнення науково-технічної революції з перевагами соціалістичної системи господарства. Визначені основні напрями роботи по підвищенню ефективності виробництва в промисловості: зниження матеріаломісткості, економія сировини і матеріалів, раціональне використання трудових ресурсів, зниження трудових витрат, істотне підвищення якості продукції. Велике значення надається вдосконаленню всієї системи управління економікою, науковій організації праці, підвищенню культурно-технічного рівня працівників виробництва. У резолюції з'їзду вказується: «Потрібно і далі здійснювати концентрацію виробництва шляхом створення виробничих, науково-виробничих об'єднань і комбінатів, які в перспективі повинні стати основними госпрозрахунковими ланками суспільного виробництва. Удосконалювати структуру, скорочувати зайві підрозділи адміністративно-управлінського апарату, ширше застосовувати організаційну і електронно-обчислювальну техніку, автоматизовані системи і наукові методи управління і планерування» (там же, с. 231—32). Необхідне підвищення ролі і самостійності міністерств і відомств, посилення економічних стимул-реакцій, правильне поєднання директивних завдань центральних органів з використанням економічних важелів дії на виробництво (госпрозрахунок, ціни, прибуток, кредит, форми матеріального заохочення і т. п.), ширше залучення трудящих до управління господарством.
В нерозривному зв'язку з проблемами економічного розвитку з'їзд намітив лінію на подальше зміцнення Сов. держави, вдосконалення політичної організації суспільства, розвиток соціалістичної демократії, визначив дороги підвищення ролі Рад депутатів трудящих профспілок, комсомолу і ін. громадських організацій, вдосконалення законодавства, поліпшення діяльності державного апарату.
З'їзд підкреслив, що «...формірованіє в трудящих марксистсько-ленінського світогляду, високих ідейно-політичних якостей, норм комуністичної моралі залишається і надалі центральним завданням ідеологічної роботи партійних організацій.
Головне в ідеологічній роботі партії — пропаганда ідей марксизму-ленінізму, непримиренна наступальна боротьба проти буржуазної і ревізіоністської ідеології” (там же, с. 234—35).
24-й з'їзд вказав на необхідність подальшого підвищення керівної ролі партії в комуністичному будівництві, вдосконалення і поліпшення партійного керівництва всіма сторонами життя суспільства. До Статуту КПРС внесені зміни, що поширюють право контролю діяльності адміністрації на первинних організації проектних організацій, конструкторських бюро, НДІ(науково-дослідний інститут), учбових закладів, культурно-просвітницьких, лікувальних і ін. установ. Уточнено, що організації міністерств, державних комітетів і ін. центральних і місцевих сов.(радянський), господарських установ і відомств здійснюють контроль за роботою апарату по виконанню Директив партії і уряду, дотриманню сов.(радянський) законів. Змінені терміни скликання з'їздів КПРС і КП союзних республік (не рідше за 1 раз в 5 років), конференцій краєвих, обласних, окружних, міських, районних організацій, а також первинних організацій, що мають парткоми (2 рази в 5 років). З'їзд вказав на необхідність подальшого поліпшення справи підбору, розставляння і виховання кадрів, розвитку внутріпартійної демократії, строгого дотримання ленінських норм партійного життя, розгортання принципової критики і самокритики.
24-й з'їзд КПРС з'явився демонстрацією міцніючої єдності світового революційного руху, об'єднання всіх антиімперіалістичних сил. У своїх виступах представники зарубіжних делегацій високо оцінювали успіхи комуністичного будівництва до СРСР, збільшеної ролі соціалістичних країн на світовій арені. З'їзд прийняв звернення «Свободу і світ народам Індокитая!» і заява «За справедливий і міцний мир на Близькому Сході!».
З'їзд вибрав ЦК КПРС у складі 241 члена і 155 кандидатів в члени ЦК КПРС, Центральну ревізійну комісію — 81 член
Літ.: XXIV з'їзд КПРС. Стенографічний звіт, т.1—2, М., 1971.
