Даріо Рубен
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Даріо Рубен

Даріо (Dario) Рубен (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Фелікс Рубен Гарсиа Сармьенто; Sarmiento) (18.1.1867, Метапа, нині Сьюдад-Даріо, — 6.2.1916, Леон), нікарагуанський поет. Книга «Епістоли і вірші. Перші ноти» (1885) витримана в традиціях романтизму. Збірка віршів «Блакить» (1888), що відобразив вплив французьких парнасців (див. «Парнас» ) , пройнятий прагненням до оновленню поетичної мови. Книга ессео сучасних письменниках «Видатні» (1893) і збірка віршів «Язичеські псалми» (1896) зміцнили за Д. репутацію вождя іспансько-американського модернізму. У кращих творах Д. здолав занепадницькі тенденції, які були підхоплені його багаточисельними епігонами, — т.з. рубендарістамі. Тривога за долю молодих націй Латинської Америки, пристрасне затвердження їх права на самостійний розвиток — центральна тема збірки Д. «Пісні життя і надії» (1905). Життєстверджуючим відчуттям пройнято багато віршів в збірці «Бродячий гімн» (1907). У розвитку іспансько-американської поезії Д. зіграв значну роль як видатний лірик, що передав болісні духовні шукання сучасників, як поет-громадянин, що заговорив від імені континенту, що прокидався, нарешті, як реформатор вірша, що збагатив поезію новими формами (в т.ч. фольклорного походження), повернув поетичній мові гнучкість до співучість.

  Соч.: Obras completas, t. 1—5, Madrid, 1950—55; Autobiografia, Guatemala-mех., 1960; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Лірика, [предісл. Ст Столбова], М., 1967.

  Літ.: Salinas P., La poesia de Ruben Dario, B. Aires, 1957: Torres Е., La dramatica vida de Ruben Dario, Хутро., 1958; Watland Ch. D., Poeterraut. A biography of Ruben Dario, N.y., 1965; Anderson Imbert Е., La originalidad de R. Dario, B. Aires [1967]; Estudios sobre R. Dario, Хутро., [1968].

  Л.С. Осповат.

Р. Даріо.