Дамянов Георги Пирванов (23.9.1892, с. Лопушна, Міхайловградський округ, — 28.11.1958, Софія), діяч болгарського революційного робочого руху, державний діяч НРБ(Народна Республіка Болгарія), Герой Соціалістичної Праці НРБ(Народна Республіка Болгарія) (1957). Походив з бідної селянської сім'ї. Після закінчення гімназії в р. Враца працював вчителем, потім поштовим службовцем. У 1912 вступив в Болгарську робочу соціал-демократичну партію (тісних соціалістів) [БРСДП (т. е.); у 1919 була перейменована в комуністичну партію]. У роки 1-ої світової війни 1914—18 вів революційну роботу серед солдатів на фронті. Був одним з керівників Вересневого антифашистського повстання 1923 у Врачанськом окрузі. Після поразки повстання емігрував до Югославії; у 1924 нелегально повернувся в Болгарію, де взяв участь у відновленні нелегальної партійної організації. За революційну діяльність двічі заочно засуджувався до страти. У 1925 знов емігрував до Югославії, потім — в СРСР. У 1929 закінчив в Москві військову академію ім. М. Ст Фрунзе; у 1932—34 викладач цієї академії. Разом з Р. Дімітровим, В. Коларовим вів боротьбу проти лівого сектантства в компартії. У 1935 увійшов до складу її ЦК і нелегально переїхав до Болгарії, де вів велику роботу із створення єдиного народного антифашистського фронту. З 1937 знов в СРСР. Був членом Закордонного бюро ЦК компартії Болгарії і керівним працівником апарату ІККИ. Безпосередньо після перемоги народного озброєного повстання 9 вересня 1944 повернувся до Болгарії і керував військовим відділом ЦК компартії. З травня 1945 член Політбюро ЦК компартії. У листопаді 1946 — травні 1950 міністр народної оборони. З травня 1950 голова Президії Народного зібрання НРБ(Народна Республіка Болгарія). Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Георгія Дімітрова.
Літ.: Георгій Дамянов. [Повідомлення про смерть], «Правда», 1958, 28 нояб.(листопад)
