Далмация
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Далмация

Далмация (Dalmacija; лат.(латинський) Dalmatia), історична область в Югославії, на території сучасних соціалістичних республік Хорватії і Чорногорії. Поняття «Д.» впродовж століть змінювалося. В давнину Д. населяли іллірійськие племена: далмати (звідси назва), лібурни і ін. З 1 ст н.е.(наша ера) Д. —  римська провінція, з 6 ст — під владою Візантії. У 6—7 вв.(століття) Д. була зайнята хорватами і сербами (на півдні). У 9 ст далматинців міста увійшли до складу Хорватської держави, а на початку 12 ст перейшли під владу Угорщини. У 1420—1797 Д., окрім Дубровника, знаходилася під владою Венеції. У 16 ст внутрішні області Д. були захоплені турками. По Кампоформійському світу (1797) Д. була передана Австрії і знаходилася під її владою до 1918 (за винятком 1805—13, коли Д. підкорялася Франції і входила в Іллірійськие провінції ) . Після розпаду Австро-Угорщині в 1918 Д., окрім Задара, захопленого разом з деякими островами Італією, увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенських (з 1929— Югославії). Після розчленовування Югославії фашистськими агресорами (1941) Д. була включена до складу маріонеткової Хорватської держави. До кінця 1944 була звільнена від окупантів військами Народно-визвольної армії Югославії. У 1945 увійшла до складу Хорватії. Південна частина Д. включена до Чорногорії (з 1945). Про багату культуру Д. див.(дивися) в статтях Дубровніцкая республіка, Хорватія, Чорногорія .

 

  Літ.: Novak G., Proslost Dalmacije, td 1] 1—2, Zagreb, 1944.

  А. Е. Моськаленко.