Далечінь Володимир Іванович [ 10(22) .11.1801, Луганськ, нині Ворошиловград, — 22.9(4.10) .1872, Москва], російський письменник, лексикографія, етнограф. Народився в сім'ї лікарки. Закінчив медичний факультет Дерптського університету в 1829. Був лікаркою, потім чиновником. У 1838 вибраний член-кореспондентом Петербурзькою АН(Академія наук) по класу природних наук за збирання колекцій по флорі і фауні Оренбурзького краю. Дружив з А. С. Пушкіним. Присутній при його кончині. Ще в молодості Д. збирав лінгвістичні і фольклорні матеріали. У 1832 опублікував оброблені їм «Російські казки. П'ять перший», в 1833—39 — «Були і небилиці» в 4 книгах. Друкував в 30—40-і рр. нариси у дусі натуральної школи під псевдонімом Козак Луганський. В. Г. Белінський відзначав реалістичний і демократичний характер соч.(вигадування) Д. У «Солдатському дозвіллі» (1843) і «Матроському дозвіллі» (1853) Д. прагнув створити розповіді для широких демократичних шарів. У 1861—62 опублікував збірку «Прислів'я російського народу», що включала більше 30 000 прислів'їв, приказок, примовок. Понад півстоліття Д. віддав роботі над основним своєю працею — «Тлумачним словником живої мови» (т. 1—4, 1863—66) великороса, що містить близько 200 000 слів, за який був удостоєний премією Ломоносова АН(Академія наук) і звання почесного академіка (1863).
Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—10, СП(Збори постанов) Би, 1897—98; Тлумачний словник живої мови великороса, під ред. І. А. Бодуена де Куртене, т. 1—4, М., 1955; Прислів'я російського народу, М., 1957: Повести. Розповіді. Нариси. Казки, М. — Л., 1961.
Літ.: Белінський Ст Р., Повести, казки і розповіді Козака Луганського, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 10, М., 1956; Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик, М. — Л., 1962.
