Давидов Денис Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Давидов Денис Васильович

Давидов Денис Васильович [16(27) .7.1784, Москва, — 22.4(4.5) .1839, село Верхнє Мазу, нині Радіщевського району обл. Ульяновськой], герой Вітчизняної війни 1812, військовий письменник і поет, генерал-лейтенант (1831). З дворянської військової сім'ї. На військовій службі з 1801 в кавалерії (з 1804 в гусарах). У 1806—12, будучи ад'ютантом генерала П. І. Багратіона, брав участь у війнах з Францією (1806—07), Швецією (1808—09) і Туреччиною (1809—1812) командував окремими загонами, проявивши рішучість і особисту хоробрість. На початку Вітчизняної війни 1812 командував батальйоном Ахтирського гусарського полку. У серпні 1812 запропонував російському командуванню організувати партизанські дії в тилах наполеонівської армії. Командуючи загоном з гусар і козаків, успішно діяв в тилу ворога. Учасник закордонних походів 1813—14, командував кавалерійським полком і бригадою. Був близький з майбутніми декабристами М. Ф. Орловим, Ф. Н. Глінкой, А. А. Бестужевим і ін. У 1823 вийшов у відставку на посаді начальник штабу корпусу. У 1826—27 знову служив на Кавказі. У 1831 брав участь в придушенні Польського повстання 1830—31. З 1832 у відставці. Автор військово-історичних робіт («Щоденник партизанських дій 1812», 1860; «Досвід теорії партизанської дії», 1821, і ін.); першим виступив проти версії морозів як причини поразки Наполеона в Росії, залишив яскраві характеристики А. Ст Суворова, М. І. Кутузова П. І. Багратіона і ін. Як поет виступив в 1803. Його вірші з випадами проти царя і придворної знаті поширювалися в рукописах («Голова і ноги», «Річка і дзеркало» і ін.). Д. — творець т.з. жанру «гусарської лірики», своєрідного ліричного щоденника російського офіцера-патріота, вільнодумного воїна і поета, що любить веселий розгул і гусарську хоробрість («Гусарський бенкет», «Бородінськоє поле» і ін.). Його «Сучасна пісня» (1836) направлена проти псевдолібералів свого часу.

  Соч.: Вигадування. [Предісл., підгот. тексту і прімеч. Ст Орлова], М., 1962; Військові записки, М., 1940.

  Літ.: Белінський Ст Р., Вигадування у віршах і прозі Дениса Давидова, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 4, М., 1954; Солов'їв Ст А., Денис Давидов, М., 1963; Задонський Н. А., Денис Давидов. Історична хроніка, М., 1968; Семенко І. М., Поети пушкінської пори [М., 1970]; Історія російської літератури XIX ст Бібліографіч. покажчик, М. — Л., 1962; Мамишев Ст Н., Генерал-лейтенант Д. Ст Давидов, СП(Збори постанов) Би, 1904; Орлів Ст Н., Д. Давидов, М., 1940; Партизани 1812 роки, 2 видавництва, СП(Збори постанов) Би, 1911.

Д. Ст Давидов.