Гідрофільність і гидрофобность , поняття, що характеризують спорідненість речовин або утворених ними тіл до води: ця спорідненість обумовлена силами міжмолекулярної взаємодії. Слова «гідрофільний» і «гідрофобний» можуть відноситися в рівній мірі до речовини, до поверхні тіла і до тонкого (у межі — завтовшки в одну молекулу) шару на кордоні розділу фаз (тіл). Р. і р. — окремий випадок ліофільності і ліофобності — характеристик молекулярної взаємодії речовин з різними рідинами.
Загальною мірою гідрофільності служить енергія зв'язку молекул води з поверхнею тіла; її можна визначити по теплоті змочування, якщо речовина даного тіла нерозчинний. Гидрофобность слід розглядати як малу міру гідрофільності, т.к. между молекулами води і будь-якого тіла завжди діятимуть більшою чи меншою мірою міжмолекулярні сили тяжіння. Р. і р. можна оцінити по розтіканню краплі води на гладкій поверхні тіла. На гідрофільній поверхні крапля розтікається повністю, а на гідрофобній — частково, причому величина кута між поверхнями краплі і змочуваного тіла залежить від того, наскільки дане тіло гідрофобний. Гидрофільни всі тіла, в яких інтенсивність молекулярних (атомних, іонних) взаємодій досить велика. Особливо різко виражена гідрофільність мінералів з іонними кристалічними решітками (наприклад, карбонатів, силікатів, сульфатів, глин і ін.), а також силікатних стекол. Гидрофобни метали, позбавлені окисних плівок, органічні сполуки з переважанням вуглеводневих груп в молекулі (наприклад, парафіни, жири, віск, деякі пластмаси), графить, сірка і ін. речовини із слабкою міжмолекулярною взаємодією.
Поняття Р. і р. застосовні не лише до тіл або їх поверхонь, але і до одиничних молекул або окремих частин молекул. Так, в молекулах поверхнево-активних речовин розрізняють гідрофільні (полярні) і гідрофобні (вуглеводневі) групи. Гідрофільність поверхні тіла може різко змінитися в результаті адсорбції таких речовин.
Підвищення гідрофільності називають гідрофілізацією, а пониження — гідрофобізацією. Обидва ці явища грають важливу роль при збагаченні руд методом флотації . У текстильній технології гідрофілізація тканин (волокон) необхідна для успішного фарбування, білення, прання і т.д., а гідрофобізація — для додання тканинам водостійкості і непромокальності (див. Гідрофобні покриття ).
