Гідразин
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гідразин

Гідразин , діамід, H 2 N—nh 2 , безбарвна, гігроскопічна, димляча на повітрі рідина; t кіп 113,5°С, t пл 2°С, щільність 1,008 г/см 3 (при 20°С). Р. необмежено розчинимо у воді і нижчих спиртах. Нерастворім у вуглеводнях і ін. органічних розчинниках. Водні розчини Р. володіють основними властивостями ( = 8,5 · 10 -7 ). З кислотами утворює солі гидразонія, наприклад N 2 H 5 Cl, N 2 H 6 Cl 2 . Р. характеризується високою діелектричною проникністю (52,9 при 20°С) і здатний розчиняти багато неорганічних солей. Р. — ендотермічне з'єднання; теплота утворення Dh° 298 (ж) = 50,24 кдж/моль (12,05 ккал/міль ). При нагріванні до 200—300° З Р. розкладається на N 2 і Nh 3 . У присутності Fe 2 O 3 запалав при кімнатній температурі. З повітрям пари Р. при вмісті 4,67% за об'ємом і вище утворюють вибухонебезпечні суміші. Рідкий Р. не чутливий до удару, тертя і детонації. Токсичний; гранично допустима концентрація в повітрі 0,0001 міліграма/л . Отримують Р. окисленням Nh 3 або сечовини гипохлорітом. Застосовують в органічному синтезі, виробництві пластмас, гуми, інсектицидів, вибухових речовин, як горючий компонент в рідких ракетних паливах . Див. також Диметилгідразин .

  Літ.: Одріт Л. і Огг Би., Хімія гідразину, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1954.

  Ст С. Лапік.