Гідравлічний розрив пласта
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гідравлічний розрив пласта

Гідравлічний розрив пласта , створення тріщин в гірських породах, прилеглих до бурової свердловини, за рахунок тиску на забої свердловини в результаті закачування в породи в'язкої рідини. Р. р. п. застосовується для збільшення продуктивності нафтових, газових і нагнітальних свердловин, утворення непроникних екранів в гірських породах, поліпшення умов дегазації вугільних пластів і т.д. Устаткування для Р. р. п. складається з насосних агрегатів що розвивають тиск до 50—70 Мн/м 2 , продуктивністю близько 10 л/сек , насосно-компрессорних труб, пакеров, що дозволяють ізолювати забій свердловини від затрубного простору, песькосмесительних агрегатів, ємкостей для рідин, твердого матеріалу, вимірювальної апаратури.

  При Р. р. п. в свердловину закачується в'язка рідина з такою витратою, яка забезпечує створення на забої свердловини тиску, достатнього для утворення тріщин. Тріщини, що утворюються при Р. р. п., мають вертикальну і горизонтальну орієнтацію. Протяжність тріщин досягає декількох десятків м-коду , ширина декілька мм або см . Після трещинообразованія в свердловину закачують суміш в'язкої рідини з твердими частинками (зазвичай крупно- і середньозернистим піском, з діаметром зерен близько 0,5—1,0 мм ) для запобігання зімкненню тріщин під дією гірського тиску . Вживаний при Р. р. п. концентрація піску в рідині 100—200 г/л , кількість піску до декілька десятків т (є приклади Р. р. п. із закачуванням в тріщини сотень т піску). Вибір рідини залежить від типа пласта: у пластах, насичених нафтою, використовуються головним чином вуглеводневі рідини (мінеральні масла високов'язкі нафти, нафти з добавкою асфальтиту і т.д.); у водонасичених пластах — рідини на водній основі (продукти целюлозної промисловості, емульсії і т.д.). Для збільшення протяжності тріщин застосовуються добавки до робочої рідини, що знижують її фільтрованість. Використовується поєднання Р. р. п. з обробкою свердловин соляною і плавиковою кислотами. Якщо пласт, що піддається гідравлічному розриву, складається з декількох пропластков, застосовуються способи поінтервального Р. р. п., що дозволяють утворити тріщини в кожному з них. Метод Р. р. п. в СРСР помітно підвищив продуктивність нафтових свердловин (в окремих випадках у декілька разів) і прийомистість нагнітальних свердловин, використовуваних при заводнюванні нафтових пластів.

  Літ.: Максимович Р. До., Гідравлічний розрив нафтових пластів, М., 1957; Желтов Ю. П., Деформації гірських порід, М., 1966.

  Ю. П. Желтов.