Гідравлічний насадок , гідравлічна насадка, коротка труба для випуску рідини в атмосферу або перетікання рідини з одного резервуару в іншій, теж заповнений рідиною. Р. н. є не лише труби, але і канали, отвори в товстих стінках, а також щілини і зазори між деталями машин. Довжина Р. н., при якій можливе заповнення всього перетину каналу і досягається максимальна пропускна спроможність для зовнішніх і внутрішніх циліндрових насадков, складає (3—4) d . Для конічних насадков, що сходяться і розходяться, існують оптимальні кути конусності. Найбільшою пропускною спроможністю володіє коноїдальний Р. н., подовжній перетин якого виконується за формою витікаючого з отвору струменя. Р. н. спеціальних конструкцій застосовують в форсунках для того, що розпиляло палива.
Витрата рідини при її виділенні через Р. н. визначається по формулі
де w вих — площа вихідного перетину насадка, Н — натиск, який обумовлює перебіг рідини, m нас — коефіцієнт витрати, визначуваний дослідним дорогою і залежний від конструкції насадка, натиску, а також від фізичних властивостей рідини.
В результаті стискування потоку при виділенні рідини в атмосферу в Р. н. може утворитися область із зниженим тиском (до утворення вакууму — h вак = 0,75 Н ). Якщо тиск досягне граничного (0,1 Мн/м 2 , або 10,33 м-код вод. ст .), станеться т.з. зірвавши роботи насадка (порушення сплошності перетину) і m нас стане рівним коефіцієнту витрати для отвору. Натиск, при якому настає це явище, називають граничним Н перед , а його величина залежить від роду рідини, її температури і довжини насадка [наприклад, для холодної води Н перед = 0,14 Мн/м 2 (14 м-код вод . ст .)].
Літ.: Френкель Н. З., Гідравліка, 2 видавництва, М. — Л., 1956.
