Гусейн Мехті (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Мехті Алі огли Гусейнов) [4(17) .4.1909, с. Шихли, нині Казахського району, — 10.3.1965, Баку], азербайджанський радянський письменник і критик. Член КПРС з 1941. Народився в сім'ї народного вчителя. Перша розповідь «Стрижа овець» опублікована в 1927. Ранні розповіді малюють азербаджанськую село перших післяреволюційних років, боротьбу проти патріархально-феодальних стосунків. Роман «Половодье» (1933—36) — про події Громадянської війни. У повести «Тарлан» (1940, в русявий.(російський) пер.(переведення) «Сутичка», 1956) Р. розвиває тему соціалістичного перевлаштування азерб.(азербайджанський) села. Автор першої азерб.(азербайджанський) історичній повісті «Комісар» (1942, русявий.(російський) пер.(переведення) 1949) про Мешаді Азізбекове . В роки Великої Вітчизняної війни написав повість “Заклик” і історичну п'єсу «Джаваншир». У романі «Апшерон» (1947, русявий.(російський) пер.(переведення) 1949, продовження — «Чорні скелі», 1957) намальована широка картина життя і праці нафтовиків. Історичний роман «Ранок» (ч. 1—2, 1950—53, русявий.(російський) пер.(переведення) 1954) присвячений становленню особи. У 1966 виданий посмертно роман «Підземні води течуть в океан». Написав п'єси «Слава» (1938—39) з життя пограничного азербайджанського села, «Низами» (1940), «Чекання» (1944, спільно с І. Ефендієвим) про вірності громадянському обов'язку. Був головою СП(Збори постанов) Азербаджанськой РСР, секретарем СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР). Член ЦК КП Азербайджану (1958—65). Депутат Верховної Ради Азербаджанськой РСР 5-го скликання і депутатом Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Нагороджений 2 орденами.
Соч.: Сечилміш ссрлрі. [І. Шихлинин мγгддимси мул]. 10 Чилдде.ч. 1—6 —, Баки, 1966—71 —; у русявий.(російський)пер. — Апшерон. Сутичка, М., 1969; Ранок, М., 1970; Повести. Розповіді. П'єси, М., 1971.
