Гусак (Husak) Густав (р. 10.1.1913, Дубравка, поблизу Братислави), діяч чехословатського комуністичного і робочого руху, політичний діяч ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка). Народився в бідній селянській сім'ї. У 1937 закінчив юридичний факультет університету ім. Я. А. Коменського в Братиславі. У 1929 вступив в комсомол, в 1933 в Комуністичну партію Чехословакії (КПЧ). Після заборони (1938) КПЧ і розчленовування Чехословакії фашистською Німеччиною — на нелегальній партійній роботі, був член підпільного керівництва братиславської організації Комуністичної партії Словаччини (КПС). У 1940—43 знаходився в тюремному висновку за комуністичну діяльність. У 1943 брав участь в створенні 5-го нелегального ЦК КПС, за ініціативою якого була утворена Словацька національна рада і ін. органи Руху Опору, активно брав участь в Словацькому національному повстанні 1944, будучи в цей час вибраним заступником голови Словацької національної ради, уповноваженим по питаннях внутрішніх справ. У вересні 1944 був вибраний заступником голови КПС. Весной 1945 як керівник словацької делегації брав участь в переговорах в Москві з чехословатськимі політичними діячами, в ході яких була досягнута домовленість про новий уряд Чехосл. республіки і його програмі. У квітні 1945—50 член ЦК КПЧ. У серпні 1946 — травні 1950 голова Корпусу уповноважених (уряд) Словаччини. Був голів Союзу друзів СРСР в Словаччині, в 1945—51 депутат Національних зборів ЧСР. У 1950—51 завідувач відділом ЦК КПС. У лютому 1951 був незаконно репресований і пробув в ув'язненні до травня 1960. У 1963 вирішенням ЦК КПЧ реабілітований, відновлений в партії. До 1968 працював науковим співробітником інституту держави і права Словацької АН(Академія наук). Захистив кандидатську дисертацію, написав (1964) книгу «Свідоцтво про Словацьке національне повстання» (пер. із словацького, М., 1969). У квітні — серпні 1968 заступник голови уряду ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка), в серпні 1968 — травні 1969 1-й секретар ЦК КПС. З серпня 1968 Р. член ЦК КПЧ і Президії ЦК КПЧ, а потім член Виконавського комітету Президії ЦК КПЧ. У квітні 1969 — травні 1971 1-ої секретар ЦК КПЧ, з травня 1971 Генеральний секретар ЦК КПЧ. З січня 1971 голова ЦК Національного фронту ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка). Р. очолював делегацію КПЧ на міжнародній Нараді комуністичних і робочих партій (Москва, червень 1969). Герою ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) (1969). Нагороджений орденом Леніна (1969).
Соч.: Вибрані статті і мови, М., 1969: Projew а stati. Duben 1969 — leden 1970 Praha, 1970.
